- •Тема 8. Маркетингова політика просування
- •Значення, місце, цілі та завдання системи маркетингових комунікацій у комплексі маркетингу
- •Фактори, які визначають структуру комунікаційних заходів
- •Роль реклама у системі маркетингових комунікацій. Розроблення програми рекламної діяльності
- •2 Етап – формування рекламного бюджету.
- •Визначення цільової аудиторії.
- •5 Етап - оцінка ефективності реклами
- •4. Зв’язки з громадкістю, їх роль у збільшені довіри до товарів та послуг підприємства
- •5. Напрями здійснення стимулювання збуту
- •Витрати на спонсорство зіставляються з результатами.
- •5. Процес персонального продажу.
5 Етап - оцінка ефективності реклами
ЇЇ можна проводити у двох взаємопов'язаних напрямах:
оцінювання комунікативної ефективності;
оцінювання торговельної ефективності.
Перший - оцінювання комунікативної ефективності - передбачає заміри кількості споживачів, що отримали й запам'ятали інформацію про товар підприємства внаслідок проведення рекламної кампанії. Для того використовують різноманітні методи тестування споживачів.
Оцінювання торговельної ефективності спрямоване на встановлення залежності між витратами на рекламу і збільшенням обсягу збуту товару.
Рекламну діяльність підприємства мають контролювати і регламентувати держава і громадськість. На це спрямований Міжнародний кодекс рекламної практики, а також Закон України «Про рекламу» (листопад 2012р.). Даний закон регламентує різні аспекти рекламної діяльності, зокрема:
забороняє використання у рекламі державної символіки України;
вимагає чіткої ідентифікації реклами, відокремлення її від іншої інформації;
забороняє рекламу в засобах масової інформації тютюнових і алкогольних виробів, зброї;
регламентує особливості рекламування лікувальних засобів;
забороняє недобросовісну рекламу, яка вводить в оману споживачів, завдає шкоди окремим особам і державі тощо.
Процес формування системи каналів розповсюдження рекламних послань адресатам рекламної комунікації одержав визначення медіапланування. Його основною задачею є оптимізація схеми розміщення рекламних матеріалів, які ґрунтуються на об'єктивних показниках. За сучасними уявленнями переважна частина таких показників базується на концепції охоплення.
Залежно від ступеня конкретизації засобу розповсюдження виділяються поняття медіаканал і медіаносій.
Медіаканал є сукупністю засобів розповсюдження реклами, однотипних з погляду способу передачі інформації, що характеризуються однаковим типом сприйняття їх аудиторією.
Медіаносій – це конкретний представник медіаканала (тобто випуск друкарського видання, телепрограма, радіопередача і т.п.), в якому розміщено рекламне повідомлення. Наприклад: медіа канал - телебачення, медіаносій - програма «ТСН» телеканалу «1+1».
Весь процес медіапланування можна умовно розділити на декілька етапів.
На першому етапі визначаються і формулюються цілі маркетингу і рекламної діяльності рекламодавця. Виявляється цільовий сегмент і цільова аудиторія.
На другому етапі ухвалюються рішення про охоплення аудиторії та необхідну кількість рекламних контактів.
На третьому етапі проводиться порівняльний аналіз та безпосередній вибір медіаканалів і медіаносіїв рекламного обігу, а також розробляється конкретна схема його розміщення.
Сьогодні на етапі розвитку маркетингових комунікацій важливого значення набуває креативність, яка досконало не досліджена.
Слово «креативність» походить від латинського слова, що в перекладі на українську мову означає «творення» - це загальна здатність до творчості, яка характеризує особистість у цілому; виявляється у різних сферах активності, розглядається як відносно незалежний фактор обдарованості.
За визначенням Е.Фромма, креативність – це здатність знаходити рішення у нестандартній ситуації, а також це спрямованість на нове й уміння глибоко усвідомлювати власний досвід.
Чотири параметри креативності виділив Дж.Гілфорд:
оригінальність – спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді;
семантична гнучкість – здатність виявити основну властивість об’єкта і запропонувати новий спосіб його використання;
образно-адаптивна гнучкість – спроможність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання;
семантична спонтанна гнучкість – продукування різноманітних ідей у нерегламентованій ситуації.
Креативність – повна протилежність шаблонного мислення, робить процес мислення захоплюючим, породжує оригінальні ідеї.
