1. Набуло системності (хто є адресатом, скільки коштів виділити, як часто застосовувати, на якій території поширювати, яким засобом інформувати суспільство про спонсорський внесок та ін.).

2. Вписується у решту заходів маркетингу і підсилює їхній впив;

3. Виступає цілеспрямованим (стати відомим у національному масштабі, ініціювати підвищення попиту, активізувати ринок, досягти зменшення податків для підприємства).

4. Витрати на спонсорство зіставляються з результатами.

Для цілеспрямованої діяльності «паблік рілейшнз» на великих підприємствах створюють відділи зв'язків із громадськістю. Ефективність цієї діяльності складно оцінювати, оскільки її пози­тивні результати можуть виявитися не відразу, крім того, їх важко відокремити від впливу інших складових СМК.

Для здійснення зв’язків з громадскістю можна використовувати різноманітні засоби (табл.8.2).

Таблиця 8.2

Основні засоби зв’язків з громадкістю

Засоби	Характеристика
Публікації	Під публікаціями розуміють річні звіти, брошури, статті, інформаційні бюлетені і журнали підприємства, аудіовізуальні матеріали як інструменти охоплення та впливу на цільові ринки.
Заходи	Підприємство може привернути увагу до нового товару, вдаючись до різноманітних заходів: прес-конференції, семінари, виставки, змагання і конкурси, ювілеї, субсидування, що охоплюють цільову аудиторію.
Новини	Одне з головних завдань фахівців по засобах інформації – надання медіа позитивних новин про підприємство, його товари і співпрацівників, що передбачає володіння навичками створення концепції майбутньої статті, її дослідження і підготовки прес-релізів. Майстерність фахівця по засобах інформації не обмежується підготовкою новин, необхідно набувати талант спілкування і переконування, щоб зацікавити прес-релізом медіа, які направляють на прес-конференцію своїх представників.
Виступи	Виступи – спосіб створення пабліситі підприємства та його товарів. Керівникам підприємства доводиться спілкуватися з представниками медіа, вести переговори, виступати у торгових асоціаціях і на комерційних вечорах. Їхнє ораторське мистецтво впливає на імідж підприємства.
Участь у суспільній діяльності	Підприємства можуть поліпшувати свою репутацію, беручи участь у добродійних акціях.
Засоби інтенсифікації	У перенасиченому інформацією суспільстві торговельне підприємство зобов’язано боротися за увагу споживачів. Воно має створювати миттєво пізнаваний образ. Для цього використовують, наприклад, логотип підприємства.

Отже, одним із головних завдань «паблік рилейшенз» є інформування громадкості про ті досягнення, події, процеси, що відбуваються на підприємстві, які є важливими для нього і можуть викликати інтерес з боку суспільства.

5. Напрями здійснення стимулювання збуту

Діяльність по стимулюванню збуту має особливо важливе значення, коли на ринку досить багато конкурентних товарів, які мало відрізняються за своїми споживчими властивостями, у покупців немає особливих логічних підстав для переваги, а стимулювання збуту обіцяє покупцеві відчутну вигоду.

Стимулювання збуту – це набір різноманітних методів стимуляційного впливу, які спонукають до купівлі або продажу товарів чи послуг підприємства.

Стимулювання збуту спрямовано на вже інформованих про товар покупців, можливо, на особистому досвіді знайомих з його споживчими властивостями.

Стимулювання збуту створює перевагу для підприємства, залучає до нього покупців і підтримує прихильність до товару.

Засоби стимулювання збуту можуть поділятися на три групи (рис.8.10):

1. Засоби стимулювання покупців – продаж товарів з можливим поверненням грошей; зниження цін; кредит; премії.

2. Засоби стимулювання торговельних посередників – знижки; товари безкоштовно; субсидіювання реклами.

3. Засоби стимулювання власного збутового персоналу – конкурси, конференції, премії.

Рис.8.10. Система впливу на стимулювання збуту

Заходи стимулювання збуту, спрямовані на покупців найчастіше ставлять такі цілі:

• швидке зростання обсягів збуту товарів за рахунок привабливості пропозиції;

• ознайомлення покупців з новим товаром;

• стимулювання купівлі товару в чітко окреслений час і зниження часових коливань збуту;

• підштовхування покупців до імпульсивної покупки;

• стимулювання купівлі великих упаковок товару;

• «перехоплення» покупців у конкурентів;

• створення лояльності покупців до товарної марки;

• заохочення постійних покупців.

Заходи стимулювання збуту, спрямовані на торговельних посередників найчастіше ставлять такі цілі:

• заохочення посередників до активної реалізації товару;

• стимулювання замовлень великих партій товару;

• прискорення руху товарів;

• створення зацікавленості посередників у вигідній експозиції товарів у торговельній залі;

• заохочення до обміну передовим досвідом у реалізації конкретного товару;

• створення економічних засад для довготривалої співпраці;

• уникнення конфліктів у каналах розподілу і створення атмосфери порозуміння між його ланками.

Заходи стимулювання збуту власного торговельного персоналу найчастіше ставлять такі цілі:

• збільшення обсягів збуту товарів;

• посилення мотивації праці торговельного персоналу;

• створення атмосфери змагання;

• заохочення кращих працівників;

• сприяння обміну досвідом, підвищенню кваліфікації власного персоналу;

• інтеграція зусиль колективу довкола збутової функції підприємства;

• організація конкурсів продавців і нагородження переможців цінними подарунками;

• надання додаткових днів відпустки.