- •1. Сучасна класифікація роду Tuberosum
- •2. Генетика картоплі
- •2.1 Генетика стійкості до грибних хвороб
- •2.2 Генетика стійкості до вірусних хвороб
- •2.3 Генетика стійкості до бактеріальних хвороб
- •3. Використання віддаленої гібридизації для створення сортів стійких проти шкодочинних хвороб
- •4. Біотехнологічний метод оздоровлення картоплі від вірусної інфекції та їх ефективність
- •5. Трансгенні сорти картоплі технічні і законодавчі аспекти вирощування і використання на продовольчі цілі
4. Біотехнологічний метод оздоровлення картоплі від вірусної інфекції та їх ефективність
Оздоровлення рослин картоплі
Одним із напрямків досліджень екотехнологій у галузі сільського господарства є вивчення методів оздоровлення та розмноження рослин – рідкісних, квіткових, декоративних та ін. Не менш важливим у господарському відношенні є оздоровлення картоплі з використанням біотехнологічних методів. Навіть серед городників-аматорів відомий факт виродження картоплі. Справа в тому, що картопля розмножується вегетативно, а в цьому є свої переваги і недоліки. Головним недоліком є те, що урожайність вирощуваного сорту з кожним роком знижується, тобто вироджується або старіє. Це зумовлено розвитком і поширенням хвороб та вірусів у рослинному матеріалі. Тому, завдяки біотехнології, є можливим оздоровити улюблені сорти картоплі, які мають високі господарські характеристики, значну стійкість проти хвороб у певному регіоні та підвищити урожайність.
Так, робота над оздоровленням рослин починається з відбору найкращих рослин в польових умовах. Потім, зразки зберігаються, пророщуються. У лабораторних умовах верхній шар клітин, що активно діляться, переносяться стерильно на поживне середовище в пробірку. В пробірках проводиться оздоровлення, контроль рослин на вірусну інфекцію, потім розмноження.
Пробіркові рослини висаджуються в захищений грунт з крапельним зрошенням. Коли рослини активно почнуть рости - знімають агроволокно чи плівку і за посадками проводиться догляд згідно технології вирощування.
Упродовж вегетації за рослинами спостерігають, відбирають зразки для аналізу.
В кінці вегетації у рослин зрізають бадилля і через кілька днів починають збирання урожаю.
Урожай з кожного кубаха розкладають окремо для візуальної оцінки продуктивності рослин. Для подальшого розмноження відбирається лише урожай від найбільш продуктивних рослин (кл (Непогано, як для "ниточкових" рослин з пробірки, правда?)
У перший рік після оздоровлення рослини формують урожай, так зване „перше бульбове покоління”. На наступний рік, відповідно – друге бульбове. Потім – суперсупереліта, за ним – супереліта, а вже на п’ятий рік – еліта.
За час від першого бульбового покоління до супереліти продуктивність рослин стрімко зростає, а після еліти – поступово знижується. Таке зростання урожайності зумовлено реалізацією генетичного потенціалу здорової рослини.
Як показує практика, з однієї сотки городу оздоровлені рослини формують урожай в середньому 400 – 500 кг без значних додаткових вкладень у порівнянні зі звичайними селянськими посадками. Якщо потурбуватися про певні вкладення, як наприклад, удобрення, боротьбу з бурянами, та ще певні технологічні заходи - урожайність підвищується до 600 - 700 кг і більше з сотки!
Отже, застосовуючи новітні технології, та використовуючи при цьому біологічний потенціал рослини, можна значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур без внесення високих норм мінеральних добрив та пестицидів, а значить зменщити навантаження останніх на навколишнє середовище і при цьому покращити якість продукції.
