- •«Потенційно небезпечні астероїди»
- •Розділ 1 Огляд літератури
- •1.1. Загальна характеристика потенційно небезпечних астероїдів
- •Кількість астероїдів аааа
- •Частота і результати зіткнень малих тіл із Землею
- •1.2. Основні фактори астероїдної небезпеки
- •Розділ 2 матеріали і методика досліджень
- •2.1. Викид струменів води, цунамі
- •Розділ 3 результати досліджень
- •3.1. Цунамі в Чорному морі.
- •2.2. Розрахунок кількості випаруваної води з поверхні моря від падіння астероїда
- •3.2 Тепловий вплив від падіння астероїда у море
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2. Основні фактори астероїдної небезпеки
Атмосфера створює потужний газовий фільтр, захищають земну поверхню від інтенсивного потоку падаючих дрібних тел. Можливість утворення ударного кратера на поверхні Землі залежить від маси, розміру, складу речовини і фізичного стану досягає її космічного тіла. Космічне тіло, проходячи крізь атмосферу, гальмується, руйнується. Якщо метеорити невеликі (близько1-5м), то вони згоряють на висоті 25-45км. Більш крупні тіла (50-100м) починають руйнуватися на ще більших висотах під дією аеродинамічних сил. Крім того, астероїд,коли рухається крізь атмосферу, створює за собою нагрітий слід, який розширюється в атмосфері, поки тиск у ньому не зрівняється з атмосферним. Див. [4,с.21-24]
Після удару космічного тіла о поверхню Землі його кінетична енергія перетворюється в теплову і кінетичну енергії речовини ґрунту, а також в енергію парового факела, який іде в атмосферу.. Ударна хвиля поширюється і в ґрунті, і в атмосфері(див. рис.1.4)
Рис. 1.4. Утворення ударної хвилі.
Проблема визначення небезпеки залежить від декількох факторів:початкової швидкості, маси, складу, форми, міцності тіла, кута входження в атмосферу, густини ґрунту в місті падіння. Виконуються спроби розрахунків, побудови математичних моделей для оцінки результатів зіткнення небесного тіла із Землею. Наприклад, програма Crater Impact (http://down2earth.eu\impact_calculator) або програма СММ Арізонського університетe (www.lpl.arizona.edu\ImpactEffects). При розрахунках автори використовують дані, отримані при ядерних випробуваннях.
Ударна
хвиля в ґрунті рухається трохи попереду
падаючого тіла; ударні хвилі в астероїді
спочатку стискають його а потім,
відбившись від тилової поверхні,
розривають його на частини. Тиск (до
),
який виникає при цьому, навіть достатній
для повного випаровування астероїда.
Відбувається потужний вибух, на ґрунті
з’являється кратер.
Розміри
кратера значно перевищують розміри
астероїда, що впав. Для великих кратерів
встановлено наступне приблизне
співвідношення між діаметром і енергією
астероїда: E~
,
де E - енергія астероїда, D - діаметр
кратера. На рис.1.5 показано типовий
астероїдний кратер.
Рис.1.5.Арізонський кратер.
Падіння
Тунгуського космічного тіла 30липня
1908р. викликало пожежу на площі близько
500
.
Це явище вказує на небезпеку від
світлового опромінення. Трава загоряється
при густині енергії близько 38Дж/
,
а одяг – при 100Дж/
.
«Мінімальна опікова доза випромінювання
для очей коливається від 2.93 до 8.37 Дж/
за час мигального рефлексу, яке приймається
рівним 0.15 с.» Див.[6]
Тобто при проходженні великого небесного тіла крізь атмосферу або під час вибуху цього тіла на поверхні Землі можливий світловий спалах, який стане причиною опіків очей у людей і тварин, можливе виникнення пожеж, які теж приведуть до термічних опіків у випадку, коли людина буде знаходитись поблизу міста падіння небезпечного астероїда.
Нагрів атмосфери може призвести до зміни її провідності, виникне геомагнітне збурення, що призведе до порушень у зв’язку.
