Питання для самоконтролю

1. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

2. Основні об’єкти обліку в бюджетних установах.

3. Зміст облікової політики бюджетних установ.

4. Зміст і побудова Плану рахунків бюджетних установ.

5. Зміст і структура балансу бюджетних установ.

6. Організаційні форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

7. Функції та завдання бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

8. Основні нормативні документи, якими регулюється порядок ведення бухгалтерського обліку в бюджетний установах.

9. Взаємозв’язок балансу і Плану рахунків бюджетних установ.

10. Основні принципи бухгалтерського обліку, що становлять методологічну основу його побудови в бюджетних установах.

Тема 2. Облік доходів і видатків

2.1. Розпорядники бюджетних коштів

2.2. Кошторис бюджетної установи

2.3. Склад і класифікація доходів

2.4. Облік доходів загального та спеціального фондів

2.5. Склад і класифікація видатків

2.6. Облік касових і фактичних видатків

Література: 2,3,5,6,

2.1. Розпорядники бюджетних коштів

Відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України, розпоряд­ник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бю­джетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядни­кам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на голо­вних розпорядників коштів бюджету та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бю­джетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують до них по­ложення цього Порядку, визначені для головних розпорядників.

Розпорядники коштів другого рівня - це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на вико­нання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для передавання розпорядникам III рівня.

Розпорядники коштів третього рівня - це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на вико­нання функцій самої установи.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

• розробляє плани діяльності на плановий та наступні за пла­новим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реа­лізації інвестиційних програм (проектів));

• організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту ко­шторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фі­нансів України (місцевому фінансовому органу);

• отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місце­вий бюджет); приймає рішення щодо делегування повнова­жень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у вста­новленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

• затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

• розробляє проекти порядків використання коштів держав­ного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;

• розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

• здійснює управління бюджетними коштами у межах вста­новлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефек­тивності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджет­них коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних ко­штів у бюджетному процесі;

• здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному об­сязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитуван­ня бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджет­них коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних ко­штів і витрачанням ними бюджетних коштів;

• забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством;

• забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержу­вача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бю­джетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безпо­воротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі ко­шти на підставі плану використання бюджетних коштів, що міс­тить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Для розпорядників нижчого рівня визначені функції: підготов­ка запитів щодо обсягів видатків до проекту Державного бюдже­ту України та подання їх відповідному головному розпоряднико­ві;

• отримання від головного розпорядника відомостей про обсяги асигнувань; складання кошторисів доходів і видатків установи, подання його на затвердження вищому за рівнем розпорядникові та інформування про це місцевий орган Державного казначейства України;

• проведення видатків шляхом оплати рахунків та отри­мання готівкових коштів через органи Державного казначейства; подання звітів про використання коштів розпорядникові вищого рівня та органу Державного казначейства.