- •Аннотація
- •Контроль і діагностування обладнання електричних систем та пристроїв
- •Основні поняття технічної діагностики
- •Технології технічного діагностування енергетичного обладнання
- •Вибір діагностичног о забезпечення та контрольованих параметрів
- •Мінімальний діагностичний тест
- •Основні методи пошук у дефекті в та пошкоджень техні чних об’єктів
- •Ефективність технічного діагностування
- •Прогнозування технічного стану виробів
- •1) Розробка (побудова) моделі досліджуваного процесу (виробу) та формування її математичного опису;
- •3) Визначення необхідних характеристик об’єкта (процесу).
- •Випробування енергетичного обладнання
- •Випробування електрообладнання
- •Висновок
Ефективність технічного діагностування
При виборі технологій технічного діагностування необхідно враховувати рівень його ефективності, оцінити який можна за певним критерієм (критеріями).
Вибір того чи іншого критерію є складною задачею, оскільки потребує одночасного врахування цілого ряду факторів – якості функціонування комплексу діагностичної апаратури, рівня кваліфікації оператора, техніко-економічних показників.
Зазвичай до критеріїв оцінки ефективності діагностування висуваються такі основні вимоги:
• обов’язкове врахування технічних показників об’єкта і засобів діагностування;
• можливість порівняння різних діагностичних засобів з метою визначення шляхів їхнього вдосконалення;
• відносна простота інженерних розрахунків.
Вплив усіх складових діагностичного комплексу (технічного об’єкта, діагностичних засобів, оператора) враховує узагальнений критерій ефективності діагностування Реф. діаг.– ймовірність нормального функціонування об’єкта
де РД – ймовірність правильного визначення стану об’єкта діагностування;
РВ – ймовірність відсутності несправностей у неконтрольованій частині об’єкта діагностування протягом часу Т.
де Р1 - ймовірність правильної оцінки стану об’єкта, що визначається засобами діагностування;
Р2
- ймовірність правильної оцінки стану
об’єкта, що визначається діяльністю
оператора.
де Dдіаг - достовірність результату діагностування;
РЗД - ймовірність правильного функціонування діагностичних засобів в період контролю стану об’єкта.
Достовірність результатів діагностування
де D метод та D інструм - відповідно методична та інструментальна достовірності діагностування Методичну достовірність, що визначає повноту вихідної інформації про стан діагностованого об’єкта, розглядають через її складові де Dалг – достовірність алгоритму діагностування;
Dм – достовірність методу діагностування.
При визначенні величини Dалг враховуються цінність отриманої під час діагностування за обраним алгоритмом інформації про стан об’єкта (група показників) та можливості реалізації алгоритму.
Достовірність методу Dм може бути розрахована за відомими із теорії вимірювань формулами для оцінки похибок методу вимірювань.
Інструментальна достовірність Dінструм є величиною ймовірності правильного висновку щодо стану технічного об’єкта із припущенням, що засоби діагностування є абсолютно надійними.
У разі контролю n показників технічного об’єкта
де
d2i – ймовірність правильного висновку
за і-м показником.
У випадку, якщо d2i = d2, і = 1,2,…,n.
Можливою є також оцінка інструментальної достовірності за величиною ймовірності помилкового висновку про наявність несправності технічного об’єкта.
Ймовірність правильного функціонування засобів діагностування РЗД визначається показниками їхньої надійності і зокрема показниками безвідмовності та комплексним показником коефіцієнтом готовності.
Розрахунок ймовірності правильного функціонування діагностичних засобів РЗД у формулі може бути різним залежно від умов діагностування. При цьому засоби діагностування можуть розглядатися як об’єкти безперервної дії (технологічні процеси, бортове обладнання транспортних засобів, мобільної сільськогосподарської техніки тощо) або ж як об’єкти періодичної дії (скажімо діагностування пересувних об’єктів перед використанням).
У разі використання діагностичних засобів як об’єктів безперервної дії величина РЗД є ймовірністю безвідмовної роботи і може бути розрахована залежно від закону розподілу відмов у часі – експоненціального, Релея, Вейбулла та ін. Якщо засоби діагностування розглядаються як об’єкти періодичної дії, то величина РЗД може бути розрахована через коефіцієнт готовності.
Тоді у найпростішому випадку, коли інтенсивності відмов і відновлення об’єкта є постійними
Коли у засобах діагностування (їхньому комплексі) здійснене резервування, величина РЗД може бути визначена із припущенням, що всі засоби (резервні і основні) є рівнонадійними, а їхні відмови є подіями незалежними, за формулою
де РЗДО – ймовірність безвідмовної роботи нерезервованих діагностичних засобів;
m – кратність резервування.
Кількість показників та їхні значення залежать від специфіки комплексу діагностичних засобів, однак застосування узагальненого критерію дозволяє оцінити ефективність діагностування переважної більшості технічних об’єктів
