2.Загальнодидактичні принципи. Спеціальні принципи логопедії.

Загальнодидактичні принципи

- принцип науковості( набуття знань, що мають науковий характер)

- принцип систематичності і послідовності ( певна розроблена програма, що дозволяєсформувати цілісну систему знань, умінь і навичок)

- принцип доступності ( передбачає врахування вікових та писхофізичних особливостей дитини)

- принцип наочності ( навчання з опорою на безпосереднє сприйняття предметів і явищ)

- принцип активності і свідомості в навчанні ( дитина бере активну участь в навчально-виховному процесі)

- принцип індивідуального піходу ( спрямований на ствроення сприятливих умов навчання, , що враховують індивідульні особлиіості кожної дитини - темперамент, рівень розвитку емоційно-вольової сфери, особливості нервової системи)

Спеціальні принципи в логопедії

- принцип розвитку ( передбачає в процесі логопедичної роботи виділення тих завдань чи труднощів, які знаходяться в зоні найближчого розвитку дитини (за Л.Виготським), тобто передбачає здійснення, аналізу порушень мовлення в динаміці вікового розвитку та прогнозування особливостей подальшого розвитку мовлення.)

- онтогенетичний принцип (передбачає розробку методики корекційно-логопедичного впливу з врахуванням онтогенезу розвитку мовлення та дитини.)

- принцип системності (мовлення як складна функціональна система, компоненти якої тісно взаємозв'язані і зумовлені (мовлення як система складається з словникового запасу, граматичної будови, фонематичних процесів, зв'язного мовлення, правильної вимови звуків).

- принцип комплексності – (завжди необхідний аналіз мовленнєвої і немовленнєвої симптоматики, дані медичного, психологічного і логопедичного обстеження для об'єктивного висновку. )

- принцип зв'язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку дитини. (Як показали роботи Л.Виготського, О.Лурія, Р.Левіна психічні функції Всі психічні функції з певного етапу онтогенетичного розвитку розвиваються при безпосередній участі мовлення, особливо мислення. )

- принцип діяльнісного підходу – (організація логопедичної роботи обов'язково здійснюється з врахуванням провідної діяльності.)

3. Зона найближчого розвитку - рівень розвитку, досягнутий дитиною в процесі його взаємодії з дорослим, який розвивається особистістю в ході спільної діяльності з дорослим, але не проявляється в рамках індивідуальної діяльності.

Зона актуального розвитку - те, чого дитина досягла до моменту навчання, Л. Виготський назвав зоною актуального розвитку

4. Поняття структури дефекту – існує первинне порушення, і вторинні, які за собою тягне первинне.

Корекція - це комплекс заходів, спрямованих на усунення чинників травмувальної дії.

Компенсація - це універсальна здатність організму в тій або іншій мірі відшкодовувати порушення або втрату певних функцій.

5. Геміплегія - повна втрата довільних рухів в руці і нозі з одного боку

Тетрапарез – парез всіх чотирьох кінцівок.

6. Параліч - відсутність довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи.

Гіперкінез - патологічні, раптові, мимовільні насильницькі рухи в різних групах м'язів.

7. Парез - ослаблення довільних рухів, неповний параліч якого-небудь м'язу, групи м'язів.

Кінетичні відчуття відображають рухи та стани окремих частин тіла – рук, ніг, голови, корпуса.

8. Атонія - відсутність нормального тонусу м'язів скелета або внутрішніх органів, втрата м'язовими елементами здатності енергійно скорочуватись.

Кінестетичні відчуття - це відчуття людиною рухів і положення частин власного тіла.

9. Іннервація - постачання органів і тканин нервами, що забезпечують їхній зв'язок з центральною нервовою системою.

Гіперсалівація - підвищене виділення слюни унаслідок посиленої активності слинних залоз.

10. Домінантна півкуля- це та, яка контролює діяльність очей, руки і ноги, що виконують найбільш складні, комплексні рухи.

Персеверація - психічний стан, який характеризується невідступним або частим повторенням якого-небудь слова, думки, мелодії, дії.

3 блок