- •Класифікація моделей систем. Роль інструментальної моделі у проектуванні програмного забезпечення.
- •Сучасні підходи до імітаційного моделювання, їх застосування у галузі «Програмна інженерія». Дискретно-подієве та агентне моделювання.
- •Компоненты системы дискретно-событийного моделирования
- •Список событий
- •Мета та задачі програмного проекту, вимоги до пз. Роль вимог у створенні надійного (відмовостійкого) програмного забезпечення.
- •Модель програмного забезпечення, етапи та особливості побудови моделі.
- •Модель зрілості процесів організації, модель cmmі, способи та методи cmmі у вдосконаленні бізнес-процесів розробки пз.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Модель водоспаду та ітеративна модель, застосування елементів даних моделей у сучасних методологіях розробки пз.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія rup – загальна модель. Конус операційних маршрутів програмного проекту.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія OpenUp.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методології Microsoft Solutions Framework (msf), етапи управління великими програмними проектами.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія fdd, Extreme Programming (xp).
- •Архітектура програмного проекту, керована моделями. Концепція mda.
- •Складові Model Driven Architecture, їх призначення.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Гнучкі методології розробки пз (Agile software development). Методологія Scrum. Ідея ефективного планування робочого навантаження учасників проекту.
- •Роли в скрам-процессе[править | править вики-текст]
- •Основные роли (Core roles) в методологии скрам («Свиньи»)[править | править вики-текст]
- •Дополнительные роли (Ancillary roles) в методологии скрам («Куры»)[править | править вики-текст]
- •Гнучка методологія розробки програмного забезпечення (Agile software development). Основні ідеї Agile.
- •Класифікація програмних проектів за управлінням.
- •Теорія систем. Дослідження рівноважних і нерівноважних систем. Важливість сучасного підходу, що використовується в теорії систем, для програмних проектів.
- •Теорія систем.
- •Теорія процесів. Формальний опис процесів. Специфікація процесу.
- •Теорія процесів. Поняття процесу, основні операції на процесах. Моделювання процесів.
- •Абстрактна та структурна теорії автоматів, їх особливості та приклади застосування.
- •Абстрактний автомат, визначення. Класифікація абстрактних автоматів.
- •Цифровий автомат, загальна структура та способи опису.
- •Динамічне моделювання паралельних програмних систем. Мережа Петрі, загальне визначення.
- •Класифікація мереж Петрі, основні інтерпретації, їх коротка характеристика.
- •Синхронні та асинхронні паралельні процеси, особливості їх моделювання.
- •Паралельний алгоритм, його відмінність від послідовного алгоритму. Моделювання паралельних алгоритмів.
- •Основні елементи мереж Петрі. Способи представлення мереж Петрі.
- •Динамічне та квазідинамічне моделювання програмних систем з паралелізмом. Методологія Business Process Modeling (на основі стандартів idef).
- •Цілі моделювання бізнес-процесів[ред. • ред. Код]
- •Використання[ред. • ред. Код]
- •Історія[ред. • ред. Код]
- •Зовнішнє проектування програмних систем. Принцип концептуальної цілісності.
- •Моделювання програмних систем. Uml-діаграми. Еволюція моделі програмної системи.
- •Нотація[ред. • ред. Код]
- •Діаграми Хареля[ред. • ред. Код]
- •Група uml-діаграм для побудови та уточнення архітектури програмної системи.
- •Докладніше[ред. • ред. Код]
- •Деталізоване проектування пс. Діаграми бізнес-класів та класів.
- •Зв'язки[ред. • ред. Код]
- •Асоціації[ред. • ред. Код]
- •Агрегація[ред. • ред. Код]
- •Композиція[ред. • ред. Код]
- •Відмінності між композицією і агрегацією[ред. • ред. Код]
- •Наслідування
- •Група uml-діаграм для опису поведінки програмної системи.
- •Група uml-діаграм для відображення взаємодії програмних компонентів проектованої системи.
- •Опис[ред. • ред. Код]
- •Метод Model Checking. Загальна характеристика методу.
- •Инструменты[править | править вики-текст]
- •Метод Model Checking. Темпоральні логіки.
- •Приклад[ред. • ред. Код]
- •Темпоральні логіки[ред. • ред. Код]
- •Структури Кріпке. Загальний алгоритм роботи.
- •Формальное определение[править | править вики-текст]
- •Model Checking. Алгоритм методу для ltl та ctl.
- •Середовище Simulink. Формування та імітація функціонування динамічних систем.
Нотація[ред. • ред. Код]
Діаграма прецедентів є графом, що складається з множини акторів, прецедентів (варіантів використання) обмежених границею системи (прямокутник), асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед прецедентів, та відношень узагальнення між акторами.[1] Діаграми прецедентів відображають елементи моделі варіантів використання.
Суть даної діаграми полягає в наступному: проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей чи акторів, що взаємодіють із системою за допомогою так званих варіантів використання. Варіант використання (англ. use case) використовують для описання послуг, які система надає актору. Іншими словами, кожен варіант використання визначає деякий набір дій, який виконує система при діалозі з актором. При цьому нічого не говориться про те, яким чином буде реалізована взаємодія акторів із системою.
У мові UML є кілька стандартних видів відношень між акторами і варіантами використання:
асоціації (англ. association relationship)
включення (англ. include relationship)
розширення (англ. extend relationship)
узагальнення (англ. generalization relationship)
При цьому загальні властивості варіантів використання можуть бути представлені трьома різними способами, а саме — за допомогою відношень включення, розширення і узагальнення.
Відношення асоціації — одне з фундаментальних понять у мові UML і в тій чи іншій мірі використовується при побудові всіх графічних моделей систем у формі канонічних діаграм.
Включення (англ. include) у мові UML — це різновид відношення залежності між базовим варіантом використання і його спеціальним випадком. При цьому відношенням залежності (англ. dependency) є таке відношення між двома елементами моделі, при якому зміна одного елемента (незалежного) приводить до зміни іншого елемента (залежного).
Відношення розширення (англ. extend) визначає взаємозв'язок базового варіанта використання з іншим варіантом використання, функціональна поведінка якого задіюється базовим не завжди, а тільки при виконанні додаткових умов.
UML-діаграми. Діаграми станів.
Диагра́мма состоя́ний — ориентированный граф для конечного автомата, в котором
вершины обозначают состояния
дуги показывают переходы между двумя состояниями
На практике вершины обычно изображаются в виде окружностей и, если нужно, двойных окружностей. В нотации UML состояния изображаются прямоугольниками с закругленными углами[1].
Абстрактного
автомата граф (діаграма
станів, англ. statechart) —
спрямований граф,
вершинам якого відповідають стани автомата,
а дугам — вхідні сигнали. Якщо вхідний
сигнал xi спричиняє
перехід автомата зі стану aj в
стан ak,
то на графі цьому факту відповідає дуга,
позначена символом xi,
яка з'єднує вершину aj з
ak.
Такий граф задає функціюпереходів
автомата. Для визначення функції виходів,
дуги цього графа позначаються ще й
відповідними вихідними сигналами.
Визначення автомата за допомогою його
графа є особливо наочним за умов невеликої
кількості станів.
