- •Класифікація моделей систем. Роль інструментальної моделі у проектуванні програмного забезпечення.
- •Сучасні підходи до імітаційного моделювання, їх застосування у галузі «Програмна інженерія». Дискретно-подієве та агентне моделювання.
- •Компоненты системы дискретно-событийного моделирования
- •Список событий
- •Мета та задачі програмного проекту, вимоги до пз. Роль вимог у створенні надійного (відмовостійкого) програмного забезпечення.
- •Модель програмного забезпечення, етапи та особливості побудови моделі.
- •Модель зрілості процесів організації, модель cmmі, способи та методи cmmі у вдосконаленні бізнес-процесів розробки пз.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Модель водоспаду та ітеративна модель, застосування елементів даних моделей у сучасних методологіях розробки пз.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія rup – загальна модель. Конус операційних маршрутів програмного проекту.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія OpenUp.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методології Microsoft Solutions Framework (msf), етапи управління великими програмними проектами.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Методологія fdd, Extreme Programming (xp).
- •Архітектура програмного проекту, керована моделями. Концепція mda.
- •Складові Model Driven Architecture, їх призначення.
- •Моделі розробки програмного забезпечення. Гнучкі методології розробки пз (Agile software development). Методологія Scrum. Ідея ефективного планування робочого навантаження учасників проекту.
- •Роли в скрам-процессе[править | править вики-текст]
- •Основные роли (Core roles) в методологии скрам («Свиньи»)[править | править вики-текст]
- •Дополнительные роли (Ancillary roles) в методологии скрам («Куры»)[править | править вики-текст]
- •Гнучка методологія розробки програмного забезпечення (Agile software development). Основні ідеї Agile.
- •Класифікація програмних проектів за управлінням.
- •Теорія систем. Дослідження рівноважних і нерівноважних систем. Важливість сучасного підходу, що використовується в теорії систем, для програмних проектів.
- •Теорія систем.
- •Теорія процесів. Формальний опис процесів. Специфікація процесу.
- •Теорія процесів. Поняття процесу, основні операції на процесах. Моделювання процесів.
- •Абстрактна та структурна теорії автоматів, їх особливості та приклади застосування.
- •Абстрактний автомат, визначення. Класифікація абстрактних автоматів.
- •Цифровий автомат, загальна структура та способи опису.
- •Динамічне моделювання паралельних програмних систем. Мережа Петрі, загальне визначення.
- •Класифікація мереж Петрі, основні інтерпретації, їх коротка характеристика.
- •Синхронні та асинхронні паралельні процеси, особливості їх моделювання.
- •Паралельний алгоритм, його відмінність від послідовного алгоритму. Моделювання паралельних алгоритмів.
- •Основні елементи мереж Петрі. Способи представлення мереж Петрі.
- •Динамічне та квазідинамічне моделювання програмних систем з паралелізмом. Методологія Business Process Modeling (на основі стандартів idef).
- •Цілі моделювання бізнес-процесів[ред. • ред. Код]
- •Використання[ред. • ред. Код]
- •Історія[ред. • ред. Код]
- •Зовнішнє проектування програмних систем. Принцип концептуальної цілісності.
- •Моделювання програмних систем. Uml-діаграми. Еволюція моделі програмної системи.
- •Нотація[ред. • ред. Код]
- •Діаграми Хареля[ред. • ред. Код]
- •Група uml-діаграм для побудови та уточнення архітектури програмної системи.
- •Докладніше[ред. • ред. Код]
- •Деталізоване проектування пс. Діаграми бізнес-класів та класів.
- •Зв'язки[ред. • ред. Код]
- •Асоціації[ред. • ред. Код]
- •Агрегація[ред. • ред. Код]
- •Композиція[ред. • ред. Код]
- •Відмінності між композицією і агрегацією[ред. • ред. Код]
- •Наслідування
- •Група uml-діаграм для опису поведінки програмної системи.
- •Група uml-діаграм для відображення взаємодії програмних компонентів проектованої системи.
- •Опис[ред. • ред. Код]
- •Метод Model Checking. Загальна характеристика методу.
- •Инструменты[править | править вики-текст]
- •Метод Model Checking. Темпоральні логіки.
- •Приклад[ред. • ред. Код]
- •Темпоральні логіки[ред. • ред. Код]
- •Структури Кріпке. Загальний алгоритм роботи.
- •Формальное определение[править | править вики-текст]
- •Model Checking. Алгоритм методу для ltl та ctl.
- •Середовище Simulink. Формування та імітація функціонування динамічних систем.
Моделі розробки програмного забезпечення. Гнучкі методології розробки пз (Agile software development). Методологія Scrum. Ідея ефективного планування робочого навантаження учасників проекту.
Гибкая методология разработки (англ. Agile software development, agile-методы) — серия подходов к разработке программного обеспечения, ориентированных на использование интерактивной разработки, динамическое формирование требований и обеспечение их реализации в результате постоянного взаимодействия внутри самоорганизующихся рабочих групп, состоящих из специалистов различного профиля[1]. Существует несколько методик, относящихся к классу гибких методологий разработки, в частности экстремальное программирование, DSDM, Scrum, FDD.
Применяется как эффективная практика организации труда небольших групп (которые делают однородную творческую работу) в объединении с их управлением комбинированным (либеральным и демократическим) методом.
Большинство гибких методологий нацелены на минимизацию рисков путём сведения разработки к серии коротких циклов, называемых итерациями, которые обычно длятся две-три недели. Каждая итерация сама по себе выглядит как программный проект в миниатюре и включает все задачи, необходимые для выдачи мини-прироста по функциональности: планирование,анализ требований, проектирование, программирование, тестирование и документирование. Хотя отдельная итерация, как правило, недостаточна для выпуска новой версии продукта, подразумевается, что гибкий программный проект готов к выпуску в конце каждой итерации. По окончании каждой итерации команда выполняет переоценку приоритетов разработки.
Agile-методы делают упор на непосредственное общение лицом к лицу. Большинство agile-команд расположены в одном офисе, иногда называемом англ. bullpen. Как минимум, она включает и «заказчиков» (англ. product owner — заказчик или его полномочный представитель, определяющий требования к продукту; эту роль может выполнять менеджер проекта, бизнес-аналитик или клиент). Офис может также включать тестировщиков, дизайнеров интерфейса, технических писателей и менеджеров.
Основной метрикой agile-методов является рабочий продукт. Отдавая предпочтение непосредственному общению, agile-методы уменьшают объём письменной документации по сравнению с другими методами. Это привело к критике этих методов как недисциплинированных.
Scrum (от англ. scrum «толкучка») — методология управления проектами, активно применяющаяся при разработке информационных систем для гибкой разработки программного обеспечения. Scrum чётко делает акцент на качественном контроле процесса разработки. Кроме управления проектами по разработке ПО, Scrum может также использоваться в работе команд поддержки программного обеспечения (software support teams), или как подход управления разработкой и сопровождением программ: Scrum of Scrums.
Скрам (Scrum) — это набор принципов, на которых строится процесс разработки, позволяющий в жёстко фиксированные и небольшие по времени итерации, называемые спринтами (sprints), предоставлять конечному пользователю работающее ПО с новыми возможностями, для которых определён наибольший приоритет. Возможности ПО к реализации в очередном спринте определяются в начале спринта на этапе планирования и не могут изменяться на всём его протяжении. При этом строго фиксированная небольшая длительность спринта придаёт процессу разработки предсказуемость и гибкость.
