- •Предмет і завдання курсу.
- •Видатки державного бюджету, їх класифікація.
- •Співстрахування і перестрахування.
- •Формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.
- •Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування.
- •Міжнародний фінансовий ринок.
- •Ознаки фінансів.
- •Важелі впливу фінансового механізму.
- •Ознаки фінансів.
- •Економічна сутність податків та їх призначення.
- •Важелі впливу фінансового механізму.
- •Економічна сутність податків та їх призначення.
- •Принципи організації фінансів.
- •Структура видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •Система страхування в Україні.
- •Система державних фінансів.
- •Інфраструктура фінансового ринку.
- •Організація і методи фінансового контролю.
- •Поняття фінансових ресурсів і їх призначення.
- •Місцеві фінанси, функції.
- •Функції та значення фінансових посередників.
- •Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових ресурсів.
- •Місцеві бюджети, склад доходів та видатків.
- •Ринок кредитних ресурсів.
- •Форми державного кредиту.
- •Ринок цінних паперів.
- •Податковий менеджмент.
- •Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі.
- •Структура фінансовоїсистеми.
- •Державний борг України та механізм його обслуговування.
- •Загальна характеристика сфер і ланок фінансової системи.
- •Ринок цінних паперів.
- •Міжнародні фінансові інститути.
- •Склад та структура фінансових ресурсів.
- •Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності.
- •Ринок кредитних ресурсів.
- •Теоретичні основи побудови фінансової системи.
- •Поняття бюджету та бюджетної системи.
- •Основи формування і використання прибутку підприємств.
- •Сутність, завдання та вимоги до фінансової політики.
- •Структура доходів та видатків Пенсійного фонду України.
- •Сутність і види фінансового контролю.
- •Фінансова криза та її вплив на безпеку держави.
- •Фінансові потоки страхового ринку.
- •Загальні положення управління фінансами.
- •Форми і методи реалізації фінансової політики.
- •Бюджетний дефіцит.
- •Структура фондового ринку України та його суб’єкти.
- •Економічна сутність державного кредиту.
- •Фінансовий аспект формування і використання обігових коштів.
- •Державний фінансовий контроль та його форми.
- •Фінансовий механізм.
- •Бюджет в економічній системі держави.
- •Інфраструктура фінансового ринку.
- •Передумови виникнення і розвитку податків.
- •Джерела та структура фінансів домогосподарств.
- •Центральний апарат Мінфіну в управлінні фінансами.
- •Структура видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
- •Форми організації страхових фондів і види страхування.
- •Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.
- •Фінансова політика та її складові.
- •Структура державного боргу і управління ним.
- •Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.
- •Призначення і роль державних фінансів.
- •Фінансове забезпечення функціонування та відтворення основних фондів.
- •Аудиторський контроль.
- •Територіальна громада як головний суб’єкт місцевих фінансів.
- •Економічна сутність страхових відносин.
- •Роль місцевих фінансових органів в управлінні фінансами.
- •Характеристика державних цільових фондів.
- •Елементи системи оподаткування.
- •Структура фондового ринку України та його суб’єкти.
- •Бюджет у регулюванні економічних і соціальних процесів держави.
- •Зміст та основні принципи організації фінансів підприємств (установ, організацій).
- •Функції та значення фінансових посередників на фінансовому ринку України.
- •Бюджетна система України та стадії бюджетного процесу.
- •Ризики, що беруться до страхування.
- •Природа та призначення фінансових ринків.
- •Правові й організаційні засади державних фінансів.
- •Учасники страхових відносин.
- •Інструменти фінансового ринку.
Елементи системи оподаткування.
До таких елементів сист оподаткування належать: об'єкт податку, або податкова база, суб'єкт (платник) податку, джерело податку, одиниця оподаткування, ставка податку, податкова квота.
Об'єкт податку вказує на те, що саме оподатковується (дохід, земля, транспортний засіб тощо). Назва податку майже завжди походить від об'єкта оподаткування. У фіскальній термінології об'єкт оподаткування ще називають податковою базою.
Суб'єкти оподаткування - це особи (юридичні або фізичні), на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Платника податку треба відрізняти від справжнього носія податку (кінцевого споживача) - особи, на яку податок припадає наприкінці усіх процесів перекладання.
Джерелом податку називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати стосунку до об'єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні і не приносять доходу їх власникам). Податок може сплачуватись із доходу (незалежно від джерел його отримання), або капіталу (майна), коли для покриття податку доводиться витрачати його частку.
Одиницею оподаткування (або масштабом вимірювання) є одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта оподаткування. Фізичний вимір точніше відображає об'єкт оподаткування (площа земельної ділянки в га або м2, обсяг циліндра двигуна транспортного засобу в м3). Грошовий вимір може бути безпосереднім - у разі оцінки доходів і опосередкованим - якщо оцінюється земельна ділянка, майно тощо.
Ставка податку - це законодавчо встановлена величина податку на одиницю виміру бази оподаткування. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. За універсального встановлюється єдина для всіх платників ставка, за диференційованого - кілька. Диференціація ставок може відбуватися у двох напрямах. Перший - у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий - у розрізі різних характеристик і оцінок об'єкта оподаткування. За способом побудови ставки податку поділяються на тверді та процентні. Тверді ставки встановлюються у грошовому вимірі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні. Процентні ставки встановлюються щодо об'єкта оподаткування, який має грошовий вимір. Процентні ставки можуть бути пропорційними, прогресивними, регресивними і змішаними. Пропорційні - це єдині ставки, що не залежать від розміру об'єкта оподаткування. Прогресивні - це такі ставки, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів об'єкта оподаткування. Регресивні ставки на відміну від прогресивних зменшуються в міру зростання об'єкта оподаткування. У практиці оподаткування прогресивні і регресивні ставки можуть застосовуватись як окремо, так і в поєднанні - у вигляді прогресивно-регресивної і регресивно-прогресивної шкали ставок.
Податкова квота - частка податку в доході платника. Вона характеризує рівень оподаткування і може бути як в абсолютному, так і у відносному вимірах. У податковій справі податкові квоти законодавчо не встановлюються.