Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсовая.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Дніпровський район м .Києва

Дніпро́вський райо́н — один із десяти районів Києва, другий у місті за кількістю населення (334 тисячі жителів). Розташований на лівому березі Дніпра.

Історія

За часів Київської Русі та Польсько-Литовської держави на території району були заміські землі київських монастирів та слобідки при них — Микільська і Воскресенська, а також села.

Згодом ці стародавні землі входили до складу Броварської, потім — Микільсько-Слобідської волостей Остерського повітуЧернігівської губернії. В 1927 році територія перейшла в підпорядкування Київської міськради, а в 1932 році — увійшла до складуПетровського (Подільського) району Києва.

В 1935 році на базі земель селищ Осокорки, Позняки, Биківня, Аварійного, хуторів Червоного та ім. Т. Шевченка, колишніх слобідок Микільської, Кухмистерської, Воскресенської та Передмістної було утворено Дарницький район.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дарницького району міста 23 травня 1969 року було виділено Дніпровський район. До складу нового району відійшли території на північ від Броварського проспекту. Під час змін території районів, який стався у зв'язку з утворенням 1988 року Ватутінського і Харківського районів міста, до Дніпровського району відійшли Русанівка, Соцмісто, ДВРЗ і Стара Дарниця. Натомість, з Дніпровського у новостворений Ватутінський район відійшли Лісовий масив, Биківня, Куликове, Вигурівщина-Троєщина.

Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району зазнала певних змін, зокрема, до складу району відійшла територія на північ від залізниці Київ—Ніжин, в тому числі Березняки та Ліски.

У тому ж 2001 році, Дніпровською районною у місті Києві радою було засновано друкований орган Дніпровського району газету[1]. Головні редактори: М. Халімоненко (2001–2006), О. Спорников (2006–2010), В. Гордін (2010–2012)

Географія

З західної сторони район межує з правим берегом Дніпра, з північної сторони обмежений проспектом Генерала Ватутіна, зі східної сторони вулицею Братиславською, а з півдня залізницею ніжинського напрямку.

До Дніпровського району входять київські місцевості Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська Слобідка, Комсомольський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Ліски та ДВРЗ.

Районна влада

За результатами виборів 2006 року до Дніпровської районної ради потрапили представники шести партій та блоків: Блоку Леоніда Черновецького, Блоку Юлії Тимошенко,Народного союзу «Наша Україна», Партії регіонів, Блоку Віталія Кличка «Пора-ПРП» та Громадського активу Києва. З 2006 по грудень 2008 року Дніпровський район очолював Олександр Сотников, який був зміщений зі своєї посади незаконно, що згодом визнав Президент, скасувавши Указ про звільнення Сотникова. 18 грудня 2007року районну раду очолила депутат від блоку Черновецького Оксана Мисовська, шкільний викладач української мови та літератури: за неї проголосувало 38 депутатів з 75[2]. Після цього деякий час відбувалася судова тяганина, пов'язана зі скасуванням розпорядження про звільнення попереднього голови — Олександра Сотникова[3]. Врешті решт Мисовська була визнана головою районної ради, а в липні 2009 остаточно була затверджена й головою Дніпровської районної державної адміністрації.

Правоохоронними органами протягом головування Оксани Мисовської було виявлено корупційні зловживання районних посадовців[4][5].

З прийняттям закону "Про внесення змін до закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» районні ради у Києві з 1 листопада 2010 було скасовано. Управління районом здійснюватиме райдержадміністрація, підконтрольна КМДА[6][7].

З 15 серпня 2014 року головою Дніпровської районної державної адміністрації є Горбунов Ярослав Володимирович.

Крім того, відомо, що саме тут у 1Х- Х11 ст. н. е на лівому березі Дніпра напроти Києва було місце стоянки зарубіжних посольств, які чекали прийому у Великих князів з дарами і вклоніннями. Так, напевно, і склалось, щоб потрапити до Великого Києва, треба було йти в Дарницю ... Без дарів не ходи, без поклонів не приймуть ... Звідси і пішла назва Дарниця із слів “дар” і “ниць”. Але жодна з них не підтверджена документально.

 Першою офіційною згадкою про Дарницю вважається 1509 рік, коли у древніх слов'янських рукописах з'явилася згадка про те, що великий литовський князь подарував Микільсько-Пустиному монастирю ділянку берега на річці Дарниця.

Так виникло наприкінці ХУ ст. н.е. Микільська Слобідка. У 1534 році Київський воєвода Андрій Немирич подарував Микільському монастирю Труханів острів. А вже у 1689 році царі Петро та Іоанн Олексійовичі та царівна Софія підтвердили своєю грамотою монастиреві володіння цими землями.

Як відомо, багато поселень виникло виключно або переважно там, де були зручні шляхи сполучення. Так, через Труханів острів у середні віки проходив давній Києво-Чернігівський шлях вздов Чорторія на Десну, а через Микільську Слобідку великий шлях з Києва на Лівобережжя та в Росію.

 Населені пункти на лівому березі Дніпра були розташовані у такій послідовності (з півночі на південь) : Троєщина, Вигурівщина, Воскресенська слобідка, Микільська слобідка (на схід від неї – хутір Дарницький, на захід – Передмостова слобідка та острів Труханів), Кухмістерська слобідка з хуторами Березняки, Позняки, Осокорки, на південний схід від Осокорків - Бортничі.

 В адміністративному відношенні, ці селища до визвольної війни 1648-1654 рр. входили до складу литовсько-польської держави, після війни - до складу Київської, Бориспільської та Гоголівської сотень Київського полку.

З 1782 року – до складу Київського повіту Київського -намісництва, потім до Київської губернії, а з 1903р. - до Микільсько- Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії.

 У 1923 році Дарниця увійшла до Броварського району Київського округу, а з 1927 року вона була повністю підпорядкована Київській міськраді і увійшла до Петрівського району.

 А 3 квітня 1935 року, згідно з Постановою ЦВК України, всі населені пункти лівобережжя, за винятком Вигурівщини, Троєщини та Бортничів, включено у щойно утворений Дарницький район, самостійну адміністративну одиницю міста Києва.

 І, нарешті, у зв'язку з Постановою Президії Верховної Ради УРСР 23 травня 1969 року Дарницький район був поділений на два адміністративних району, давши життя утвореному Дніпровському району, назва якого походить від назви ріки Дніпро.

У середині шістдесятих на Лівому березі Дніпра почалося велике житлове будівництво. У наш побут увійшли слова: “ житловий масив”.

Ті непоказні п’ятиповерхівки пізніше охрестили “ хрущобами “, але скільки людей переїхало тоді в окремі квартири з переповнених київських комуналок.

Тоді ж почалося будівництво метромосту через Дніпро. Для Києва те будівництво можна без перебільшення назвати історичним, саме з тієї хвилини, коли перший поїзд метрополітену пішов від станції “Дніпро“ по новозбудованому мосту, Лівобережжя остаточно стало невід’ємною, повноправною частиною Києва.

У 1987 році Дніпровський район був поділений на два райони, давши життя утвореному Ватутінському району.

30 січня 2001 року на виконання Указу Президента України “Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи”, у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою м. Києва, згідно з рішенням Київської міської ради від 27 квітня 2001 року № 280/1257, район вже втретє змінив свої межі.

До складу новоствореного Дніпровського району м. Києва увійшли 1/6 території Харківського та 1/3 території Дарницького районів

Загальна площа району становить 6900 га, або 16 % міста.

Індустрія представлена підприємствами будівельної та харчової галузей.

У районі розташовано 24 промислових підприємств, 26 наукових установ та 21 будівельна організація. Житловий фонд Дніпровського району налічує 855 будинків комунальної власності, 59 будинків житлово-будівельних кооперативів на обслуговуванні УЖХ, 76 будинків житлово-будівельних кооперативів на самообслуговуванні, 14 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, 169 відомчих будинків. У районі діє 61 загальноосвітній навчальний заклад. Мережу установ культури складають 26 установ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]