- •1. Принципи класифікації бухгалтерських рахунків
- •2. Облік дебіторської заборгованості.
- •36 Розрахунки з покупцями та замовниками (тов. Деб. Заб.)
- •3. Документальне оформлення виробітку та нарахування заробітної плати.
- •4. Класифікація господ. Засобів за джерелами формування і цільовим призначенням.
- •5. Первинна документація з обліку запасів.
- •6. Класифікація рахунків за призначенням і структурою.
- •7. Облік операцій з векселями.
- •8. Класифікація рахунків за економічним змістом.
- •9. Документування господарських операцій з руху основних засобів.
- •10. Облік процесу постачання.
- •11. Порядок читання та аналізу балансу.
- •12. Облік реалізації продукції та розрахунків з покупцями.
- •13. Облік процесу виробництва.
- •14. Облік кредитів (позик).
- •60 Короткострокові позики
- •61 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
- •15. Оцінка вибуття запасів.
- •16. Фін. Облік доходу та фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, послуг.
- •17. Облік загальновиробничих витрат, адміністративних та витрат на збут.
- •18. Облік процесу реалізації.
- •19. Поняття, класифікація та оцінка запасів.
- •20. Облік фінансових інвестицій.
- •21. Облік розрахунків зі страхування.
- •22. Метод бухгалтерського обліку.
- •23. Утримання із заробітної плати.
- •24. Облікові регістри та їх види.
- •25. Узагальнення даних бухгалтерського обліку.
- •26. Класифікація господарських засобів за функціональною участю в процесі діяльності.
- •27. Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці.
- •28. Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку.
- •29. Заробітна плата: поняття, види, форми.
- •30. Облік переоцінки основних засобів.
- •31. Створення та використання резерву на оплату відпусток.
- •32. Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів.
- •18 Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи, акт, бал
- •34. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку.
- •35. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
- •36. Сутність і значення вартісної оцінки.
- •37. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків).
- •38. Вплив господарських операцій на баланс.
- •39. Облік резервів підприємства.
- •47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
- •49 «Страхові резерви»
- •40. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.
- •41. Фінансовий облік статутного капіталу та розрахунки з учасниками.
- •42. Метод подвійного запису
- •43. Власний кап. Та його складові та загальний порядок обліку на рахунках 4-го класу.
- •44 Нерозподілені прибутки, пас-акт
- •44. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст і будова.
- •45. Поточний облік витрат.
- •46. Методи нарахування амортизації основних засобів
- •47. План рахунків бухгалтерського обліку.
- •48. Документ як джерело первинної інформації
- •49. Визначення характеру готової продукції та основні методи обліку витрат
- •50. Сутність бухгалтерського обліку та користувачі бухгалтерської інформації.
- •51. Сутність дебіторської заборгованості, її види та загальний порядок обліку
- •36 Розрахунки з покупцями та замовниками (тов. Деб. Заб.)
- •52. Види господарського обліку та його роль в управлінні та контролі
- •54. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку.
- •55. Фінансовий облік грошових коштів в касі.
- •56. Бухгалтерський баланс, його зміст і будова.
- •57. Облік грошових коштів за поточним рахунком.
- •31 Рахунки в банку, акт, бал
- •58. Структура балансу
- •59. Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •60. Облік фінансових результатів та використання прибутку
36 Розрахунки з покупцями та замовниками (тов. Деб. Заб.)
361 Розрахунки з вітчизняними покупцями
362 Розрахунки з іноземними покупцями
363 Розрахунки з учасниками ПФГ
За дебетом – вартість реалізованої продукції, товарів, яка включає ПДВ, акцизи. За кредитом – суми платежів, що надійшли на рахунок підприємства від покупців та замовників.
37 Розрахунки з різними дебіторами (не товарна деб. заборгованість)
Має 7 субрахунки за дебет – виникнення дебіторської заборгованості. Кредит – її погашення.
3. Документальне оформлення виробітку та нарахування заробітної плати.
Відрядна система оплати праці вимагає обов’язкового підтвердження обсягу виконаної роботи одним або декількома робітниками методом відображення даних у первинних документах. На підприємствах різних галузей промисловості використовуються не лише уніфіковані документи (наряди, рапорти на виробіток, маршрутні листи), а й специфічні — тільки для окремих галузей промисловості.
Найбільшого поширення набули уніфіковані документи на виробіток, одним з яких є наряд. Його найчастіше використовують підприємства з індивідуальним і дрібносерійним характером виробництва, коли робітники виготовляють одиничні вироби або зайняті на ремонтних роботах.
Наряди можуть бути індивідуальні або бригадні. Основними реквізитами наряду є: прізвище робітника, його табельний номер, опис робіт, які повинні бути виконані, розцінка та код витрат, на які відноситься нарахована заробітна плата. Після виконання робіт, вказаних у наряді, зазначається кількість виготовленої продукції (прийнято відділом технічного контролю та кількість забракованої продукції). Наряд підписується майстром, контролером, нормувальником, економістом.
У тих випадках, коли наряд виписано на бригаду, на його зворотному боці ведеться табель відпрацьованого кожним членом бригади часу. Ця інформація необхідна для розподілу між членами бригади заробітку за виконаний обсяг робіт.
Наряди, за якими робота протягом даного місяця не закінчена, необхідно обов'язково закривати, що означає відмітку про фактично виконаний обсяг роботи. На завершальну частину роботи виписується новий наряд у наступному місяці. Доцільно виписувати наряди на робітника чи бригаду, де відображаються дані про обсяги робіт у хронологічному порядку: спочатку записується один вид робіт і їх обсяг, потім інший і так до кінця місяця, що зменшує кількість документів та спрощує облік.
Недоліком нарядів є те, що в них неможливо здійснити контроль за рухом деталей у процесі їх технологічної обробки. Це призводить до приписок обсягу робіт, до приховування бракованої продукції. З метою усунення подібних фактів доцільно складати в розрізі цехів і дільниць баланси руху деталей, у яких показувати залишок деталей на початок місяця, надходження за місяць та залишок на кінець місяця. Кількість готових деталей визначається балансовим методом: залишок на початок місяця плюс надходження за місяць мінус залишок на кінець місяця.
У серійних і масових виробництвах виробіток кожного робітника і заробітна плата фіксуються у змінних рапортах, які ведуться в розрізі бригад або дільниць.
На багатьох підприємствах машинобудування та металообробки в розкрійно-заготівельних, механічних та складальних цехах замість рапортів про виробіток або у сполученні з ними впроваджена система маршрутних листів (карт), які відкриваються на кожну деталь або вузол окремо. Такі карти виписує виробничий відділ на підставі технологічних карт, у яких вказується номер вузла чи деталі, номер операції, розряд робіт, нормо-години і розцінки, виконавці робіт, а також результат приймання (придатні, брак).
Випуск продукції фіксується у спеціальній відомості випуску окремих видів продукції на підставі накладних на оприбуткування готової продукції на склад. Шляхом множення розцінки за одиницю випущеної продукції на кількість виготовленої продукції визначається заробітна плата. Її розподіл між членами бригади робиться на підставі табеля відпрацьованого часу, розряду робітника та коефіцієнта трудової участі.
Первинні документи з обліку виробітку в установлені строки (у міру закриття документів, щотижня, щоденно) повинні подаватися в бухгалтерію для обробки і нарахування заробітної плати.