Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_Liosvi_kulturi.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
252 Кб
Скачать
☆

17. Що таке селекційна інвентаризація насаджень та як вона здійснюється?

Штучний відбір кращих насаджень і дерев у природних популяціях отримав назву селекційної інвентаризації лісів. Селекційна інвентаризація найчастіше проводиться в комбінації з індивідуальним відбором. При цьому виділяють плюсові насадження, в яких вже безпосередньо ведуть відбір плюсових дерев.

Селекційну інвентаризацію застосовують для впорядкування заготівлі насіння в лісових насадженнях з урахуванням їхніх спадкових властивостей, для створення цінного генофонду лісових порід, лісонасінних заказників, постійних і тимчасових лісонасін­них ділянок. При цьому роботи зі селекційної інвентаризації обмежуються тільки групою високобонітетних насаджень у даному лісовому масиві.

Селекційну інвентаризацію насаджень здійснюють у два етапи: а) рекогносцирування (обстеження) насаджень, відібраних за даними лісовпорядкування; при цьому попередньо оцінюють насадження з поділом їх на селекційні категорії; б) докладне обстеження окремих деревостанів з найвищими селекційними ознаками; при цьому закладають пробні ділянки передовсім у деревостанах, що зараховані до плюсових. Критерієм для визначення селекційної категорії насадження є його продуктивність та селекційна структура (співвідношення високо- та низькопродуктивних екземплярів).

18. Якими ознаками характеризується плюсові дерева та як їх відбирати?

Одним із головних принципів відбору плюсових дерев, як і плюсових насаджень, є типологічна основа, згідно з якою плюсові дерева повинні представляти всі основні типи лісорослинних умов, а також фенологічні форми деревних порід. У практиці лісової селекції розрізняють кілька категорій плюсових дерев: 1) високоякісні плюсові дерева (за якістю та добротністю), де основними показниками є якість стовбура та деревини; 2) високопродуктивні за масою; 3) комбіно­вані - найкращі як за добротністю деревини, так і за продуктивністю;4) дерева, що мають підвищену смолопродуктивність, посухо- та солевитривалість. Усім чотирьом категоріям плюсових дерев повинна бути також властива висока стійкість проти несприятливих абіотичних та біотичних чинників.

До першої категорії увійшли плюсові дерева, які перевищують середні діаметр і висоту насадження відповідно не менш ніж на 30 і 10% та характеризуються високою якістю стовбурів, добрим очищенням від сучків, розвиненою кроною, відсутністю фітохвороб та пошкоджень ентомошкідниками, високою стійкістю проти несприятливих умов середовища.

Плюсові дерева другої категорії мають високоякісні стовбури при неістотному перевищенні середніх висоти і діаметра насадження. До цієї ж категорії належать дерева, що вирізняються істотним перевищенням висоти та діаметра, але мають деякі вади (невелика кривизна стовбурів, підвищена збіжистість стовбура, слабше очищення від сучків тощо).

Однак плюсовим деревам обох категорій повинні бути властиві добрий стан, висока стійкість проти фітохвороб та пошкоджень ентомошкідниками, несприятливих умов навколишнього середовища.

При відборі плюсових дерев і плюсових насаджрнь дуба звичайного в умовах Правобережжя В.І.Білоус (1994) відзначає, що відібрані та зареєстровані особини виявились кращими, але не найкращими, які потрібні для селекції, що пояснюється надмірним виснаженням українських дібров головними рубками. Тому і надалі актуальним залишається питання пошуку найкращих за селекційними ознаками дерев дуба звичайного.

В Україні також ведеться відбір плюсових дерев за деякими іншими цінними технічними властивостями, наприклад, сосни звичайної - за смолопродуктивністю. Критерієм відбору є коефіцієнт смолопродуктивності - відношення кількості виділеної живиці до діаметра стовбура на висоті 1,3 м. При цьому до плюсових зараховують дерева сосни, коефіцієнт смолопродуктивності яких в 1,5-2,0 рази перевищує середній показник для даного насадження.