18. Зміст цивільного правовідношення.

Зміст правовідношення становлять права та обов'язки його учасників. Право, яке входить в зміст цивільного правовідношення — це суб'єктивне цивільне право, тобто право, що належить конкретній особі. В цілому під суб'єктивним правом розуміють встановлену законом міру дозволеної поведінки правомочної особи.    Суб'єктивний цивільний обов'язок — це встановлена законом міра належної поведінки зобов'язаної особи. В цивільному праві один із учасників правовідношення для задоволення своїх потреб має правомочність на вчинення певних дій. А інший несе відповідно до цих правомочностей обов'язки. Останні за своїм характером повністю відповідають змісту суб'єктивного права. Так, праву позикодавця вимагати повернення боргу відповідає обов'язок боржника повернути борг. Здійснення суб'єктивного права власника полягає в його правомочностях щодо володіння, користування та розпорядження майном, а цьому праву відповідають обов'язки інших осіб не створювати перешкод власнику у здійсненні цього права. 19. Гроші як об'єкти цивільних правовідносин. 

Гроші (грошові кошти)

Гроші є особливою категорією об'єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту і відповідно до цього їм властива ціла низка специфічних особливостей. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня як грошова одиниця України (ст. 192 ЦК).

Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер грошей полягає у тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаних у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь- якими купюрами. Гроші можуть бути індивідуалізовані шляхом запису номерів окремих грошових знаків.

Поряд із цим у ряді випадків гроші можуть виступати самостійним об'єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички. Правові засади грошового обігу визначаються законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" та іншими актами законодавства.

20. Поняття та особливості цивільно-правового режиму валютних цінностей.

Валютні цінності

У ст. 193 ЦК визначені лише загальні засади правового режиму валютних цінностей. У цій статті записано, що види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Так, відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали.

Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також грошові знаки, які вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

До валютних цінностей належать також кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні документи (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України.

Іноземною валютою визнаються відповідні іноземні грошові знаки, монети, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, а також перераховані вище платіжні та інші документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Монетарними металами вважаються золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів.

Відповідно до зазначеного Декрету та Закону України "Про банки і банківську діяльність" правочини з валютними цінностями здійснюються банками та іншими фінансовими установами на підставі ліцензії Національного банку України.

У ст. 193 ЦК визначені лише загальні засади правового режиму валютних цінностей. У цій статті записано, що види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Так, відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали.