- •1. Методологія системного аналізу в логістиці.
- •2. Формалізація лс на теоретико-множинному рівні.
- •3. Основні підсистеми і ланки, зв’язки між ними та властивості лс на макро-, мезо- і мікрорівнях.
- •4. Системний логістичний аналіз в проектуванні логістичних систем
- •5. Взаємодія й узгодженість принципів проектування логістичних систем
- •6. Оцінка логістичного навколишнього середовища
- •7. Визначення фізичної та ринкової межі логістичної системи
- •8. Поняття, зміст, завдання і етапи життєвого циклу лс.
- •10. Проектні параметри й вимірники матеріального потоку
- •9. Розробка процедур проектування лс.
- •11. Інфраструктура логістичного об'єкта
- •12. Інфраструктура транспортно-експедиційних послуг.
- •13. Особливості створення складських об'єктів
- •14. Локалізація складських об'єктів
- •Підходи до вибору оптимального місця розміщення складського об’єкта
- •15. Поняття потужності логістичної системи
- •16. Методи оптимізації та прогнозування потужності логістичної системи
- •17. Прогнозування матеріалопотоку
- •18. Проектування ланцюгів створення вартості
- •18. Показники оцінювання логістичних систем.
5. Взаємодія й узгодженість принципів проектування логістичних систем
Сучасні принципи проектування в концептуальному плані базуються на методології:
системного аналізу;
кібернетичного підходу;
дослідження операцій;
економіко-математичного моделювання.
При аналізі та проектуванні логістичних систем основними принципами є:
системний підхід, який виявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємопов’язаних і таких, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмінною рисою системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всієї логістичної системи в цілому;
принцип загальних витрат, тобто облік усієї сукупності витрат управління матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в логістичному ланцюзі. Переважно критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним із основних при оптимізації логістичних систем;
принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури або управління у проектованій логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму;
принцип логістичної координації й інтеграції. У процесі логістичного менеджменту необхідне досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції;
принцип моделювання й інформаційно-ком ютерної підтримки. При аналізі, проектуванні й оптимізації об'єктів та процесів в логістичних системах і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко- математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) інші. Реалізація логістичного менеджменту наразі практично неможлива без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки;
принцип розробки необхідного комплексу підсистем, що забезпечують
процес логістичного менеджменту: технічна, економічна, організаційна,
правова, кадрова, екологічна підсистеми тощо;
принцип загального управління якістю — забезпечення надійності функціонування й високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і послуг, що поставляються кінцевим споживачам;
принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам із охорони довкілля, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу тощо;
принцип стійкості й адаптивності. Логістична система повинна стійко працювати за допустимих відхилень параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачання або закупівлі матеріальних ресурсів, транспортних тарифів тощо). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, замінюючи програму функціонування, параметри та критерії оптимізації.
