5.Культурний розвиток східних слов’ян, їх міфологічні та релігійні вірування.

Основою господарства східних слов'ян було землеробство. Поряд з ним існували скотарство та промисли: мисливство, рибальство та бортництво. Останнє відігравало значну роль у житті слов'ян. З ремесел були поширені виготовлення заліза та металообробка.

Важливим було житло, тому східні слов’яни займались будівництвом.

У східнослов'янській релігії яскраво відображені дві риси, найбільш характерні для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи в різноманітних, формах і культ роду. Основною релігією було язичництво. Вірили у русалок, лісовиків, водяників.

6. Християнство як чинник культурних процесів доби Київської Русі. Розвиток освіти та наукових знань. Розвиток книжної справи, особливості літератури Київської Русі. Архітектура та монументальний живопис. Розвиток музичної творчості.

Розши­рення економічних, політичних і культурних зв'язків з християнськими державами Європи. Християнство сприяло єднанню всіх руських земель. Східні слов'яни постали не як варварське плем'я, а як особливий народ, який має рівні права з іншими державами і народами. Прийняття християнства сприяло розвитку писемності, освіти, мистецтва, розвитку філософської, політичної, соціальної думки

Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи. За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. Математика задовольняла практичні потреби. Це обумовило вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення процента, площі круга. У вимірюваннях використовувалися засоби, дані людині від природи: долоня, п'ядь, лікоть, сажень. В ХI-XII ст. місце знахаря займає лічець, або лікар. Лікарі були, як правило, з ченців. В ХI-XII ст. місце знахаря займає лічець, або лікар. Лікарі були, як правило, з ченців.

Найбільша бібліотека Ярослава Мудрого знаходилася у Софійському соборі, і спочатку там нараховувалося біля 1000 примірників книг.

За призначенням архітектура поділялась на житлову, культову та оборонну. Храми були дерев'яними, тому не збереглися. Десятинна церква була взірцем для багатьох давньоруських культових споруд XI–XII століть. Монументальний живопис – фрески, мозаїки, різьблення. Археологи знайшли фрагменти живопису при дослідженні Десятинної церкви.

Пісня супроводила різні обряди, календарні свята. Музичні інструменти Русі — ріг, труби, бубон, гуслі, гудок. Склалося дві системи нотних записів — самобутня і візантійська.

7. Культура Галицько-Волинського князівства.

Міста Галицько-волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.

Галицько-Волинська архітектура органічно поєднувала візантійсько-київську просторову композицію з елементами західноєвропейського романського стилю. Пам'яток періоду Галицько-Волинського князівства збереглося небагато. У Львові Миколаївська хрестовокупольна церква, П'ятницька церква, костьол Хрестителя. Пам'ятками образотворчого мистецтва XIV ст. є ікони «Юрій Змієборець» та «Архангел Михаїл в діяннях»

8. Історичне значення давньоруської культури.

Київська Русь була великим центром розвитку християнства. В ній будувалася велика кількість християнських храмів, церков та монастирів, багато з яких і на теперішній час відомі у світі. В них поширювалося літописання. Багато етапів не тільки руської, а й світової історії відображалося в літописах. Зі значним розвитком християнства отримувала розвиток і наука та освіта, переписувалися книги. Будувалися школи. З часом значного поширення набули книги. У багатьох князів були значні бібліотеки, так бібліотека Ярослава Мудрого налічувала близько 1000 примірників, що ставило її в ряд з Візантійською бібліотекою. Також розвивалася медицина, першим великим лікарем Русі – був Агапід Печерський. Через будівництво храмів, значного розвитку набуло монументальне мистецтво.