- •Поняття і сутність культури. Культура як історичне явище.
- •Особливості української культури та її місце у світовій культурі. Джерела вивчення української культури. Характеристика основних періодів розвитку української культури.
- •4.Найдавніші пам’ятки культури на території України. Культурно – історичне значення племен Трипільської культури (іv – ііі тис. До н.Е.), їх матеріальна і духовна культура
- •5.Культурний розвиток східних слов’ян, їх міфологічні та релігійні вірування.
- •7. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •9.Умови розвитку культури українських земель у литовсько – руську та польсько – литовську добу. Розвиток української мови та полемічної літератури.
- •11. Початок українського книгодрукування. Діяльність і. Федорова
- •12.Вплив загальноєвропейських тенденцій в архітектурі та містобудуванні на українське зодчество. Романський та готичний архітектурні стилі та їх особливості в архітектурі Україні.
- •13.Особливості розвитку живопису та монументального мистецтва. Музична культура.
- •14.Становище православної церкви на землях Великого князівства Литовського та Польського королівства.
- •15.Утворення української греко-католицької церкви та її вплив на розвиток релігійного життя в Україні.
- •16. Особливості розвитку культури другої половини хvіі – хvііі ст. Народна козацько – селянська культура хvіі ст.
16. Особливості розвитку культури другої половини хvіі – хvііі ст. Народна козацько – селянська культура хvіі ст.
Національно-визвольна війна середини XVII ст. й відродження Української держави сприяли піднесенню творчого духу українського народу. Важливим чинником розвитку духовного життя України була культурницька політика українських гетьманів, спрямована на підтримку Української православної церкви, національної освіти, книгодрукування, мистецтва. Найяскравіше така політика виявилася за гетьманування Івана Мазепи. Водночас розвиток української культури стримувався розчленуванням українських земель та неоднаковими умовами їх розвитку.
Головним осередком освітнього, наукового, літературного і всього культурного життя України і в другій половині XVII ст. залишався Київ. Визначну роль відіграла Київська (Києво-Могилянська) колегія.
Тяжким ударом для української культури стало підпорядкування 1687 р. Української православної церкви Московському патріархатові. Іншим кроком царського уряду, що посилював втручання царату в духовне життя України, були всілякі цензурні утиски стосовно українського книгодрукування. Зокрема, з 20-х pp. XVIII ст. впроваджувався суворий цензурний контроль.
Наприкінці XVIII ст. в Російській імперії було здійснено загальнодержавну реформу освіти. На Лівобережній Україні та в Слобожанщині впроваджувалися нові типи шкіл — головні й малі народні училища.
