- •1.1 Аналіз стану легкої промисловості України
- •1.2 Історія розвитку моди на виріб
- •2.1 Визначення классу і виду одягу
- •2.2 Основні споживчі вимоги до даного виду одягу
- •2.3 Малюнок (у кольорі) моделі виробу
- •2.4. Технічний опис моделі та специфікація матеріалів
- •3.1 Вибір та характеристика основного матеріалу
- •3.2. Вибір та характеристика підкладкових матеріалів
- •3.4. Вибір та характеристика скріплювальних матеріалів
- •3.5. Вибір та характеристика фурнітури
- •3.3. Вибір та характеристика прокладкових матеріалів
- •4.1 Товщина матеріалу
- •4.2. Зсідання матеріалу
- •4.3. Жорсткість та зминання матеріалу
- •4.4. Ковзання та тертя
- •4.5. Опір різанню матеріалу
- •4.6 Обсипання тканини та розсунення ниток у швах
- •4.7. Пошкодження матеріалу голкою (прорубність)
- •4.8 Здатність тканини до формування при вто
4.3. Жорсткість та зминання матеріалу
Волокнистий склад тканини слід враховувати під час моделювання, конструювання, крою та пошиття всіх швейних виробів. Волокнистий склад тканин визначають органолептичним і лабораторним способом. На практиці в швейному виробництві найчастіше застосовують органолептичний метод, при якому волокнистий склад тканини визначають за допомогою органів чуття (зір. Дотик). При визначенні волокнистого складу тканини цим методом звертають увагу на її колір, блиск, м’якість, жорсткість, товщину, щільність, пружність (зминання) від ниток основи й спіткання, обривність цих ниток, гігроскопічність.
Ковзкість тканин проявляється при розкроюванні і зшиванні. Ковзкість тканин залежить від гладкості ниток і виду переплетення. Робота з гладкими тканинами вимагає максимальної уваги, так як при крої може відбуватися викривлення деталей, а при зшиванні – спотворення шва.
Жорсткість тканин - це їх здібність чинити опір зміні форми при згинанні.
На жорсткість тканин впливають такі фактори:
- природна жорсткість волокон: жорсткість волокон льону пояснюється змістом пектинів в волокні; жорсткість синтетичних волокон - круглою формою їх поперечного розрізу;
- структура пряжі та ниток: жорсткість зростає при збільшенні товщини та ступеня кручення пряжі (нитки);
- вид переплетення: при скороченні довжини перекриттів в переплетенні жорсткість тканини зростає.
- товщина та щільність тканини: при їх збільшенні жорсткість зростає;
- вид оздоблення: апретування, валяння збільшують жорсткість, ворсування, відварювання, хімічні обробки - зменшують.
В курсовій роботі використано тканину жорстку, яка добре зберігає форму, менше зминається, не утворює перекосів при настиланні та розкрої, але ускладнює процеси ВТО. [12].
4.4. Ковзання та тертя
Сили тертя матеріалів та сили тертя волокон та ниток, з яких вони виготовлені, впливають на такі важливі властивості тканин, як стійкість до стирання, розсунення ниток в швах та обсипання, ковзання та опір йому. Наявність сил тертя впливає також на умови та параметри багатьох технологічних операцій з настилання тканин, розкрою, зшивання матеріалів, а також на вибір конструкції швів та методів обробки відкритих зрізів швейного виробу; на призначення матеріалів [13].
Тертя - це сили протидії відносному переміщенню тіл, які торкаються одне одного, в площині їх взаємного зіткнення.
Ковзання - це властивість, яка є зворотною тертю.
На сили тертя впливають такі фактори:
- стан поверхні матеріалу;
- сили взаємного тиску матеріалів;
- температура, вологість, час контакту.
Найменший опір ковзанню чинять матеріали щільні; з гладкою поверхнею; які вироблені з шовкових, слабо скручених ниток; переплетеннями: саржевим, атласним, сатиновим. Збільшують гладкість поверхні такі операції оздоблення, як каландрування, апретування, нанесення плівкових покриттів.
Ковзання тканин ускладнює процеси настилання та розкрою матеріалів, а також процеси пошиття одягу.
В курсовій роботі для виготовлення підкладки в жакеті використано матеріал, який має гладку поверхню, тобто наявні низькі сили тертя та зчеплення з іншими шарами тканини. Це сприяє зручності при експлуатації жіночого жакета.
