2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємств

Для здійснення господарської діяльності підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові та грошові кошти. Їх формування здійснюється за рахунок різних джерел фінансування: власних, позичених та залучених.

Власні фінансові ресурси формуються за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини капіталу, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Позичені кошти – це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату і на умовах повернення (довгострокові та короткострокові кредити банків).

Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Отже, фінансові ресурси підприємств – це власний, позичений та залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві балансу, являє собою капітал підприємства.

Складовими фінансових ресурсів підприємств є:

● статутний капітал ( зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємства);

● додатково вкладений капітал (сума перевищення вартості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номінальною вартістю);

● інший додатковий капітал (сума до оцінки необоротних активів, вартість активів отриманих підприємством безоплатно від інших юридичних або фізичних осіб тощо);

● резервний капітал (сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів);

● нерозподілений прибуток (сума прибутку, яка залишилась у підприємства та реінвестована у його діяльність);

● цільове фінансування ( сума цільових надходжень отриманих з бюджету);

● довгострокові і короткострокові кредити банків;

● кредиторська заборгованість усіх видів.

Фінансові ресурси підприємства використовуються для придбання основних засобів, нематеріальних активів, для покриття витрат на виготовлення і продаж продукції (виплата заробітної плати, сплата податків, орендної плати, страхових платежів тощо).

3. Зміст і принципи організації фінансів підприємств

Перехід до ринкової економіки обумовлює посилення ролі фінансів підприємств у системі господарювання. Фінансовий стан, платоспроможність підприємств визначається раціональною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності підприємства має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а з допомогою цілеспрямованої їх організації.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їхнім оборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

Головними принципами, на основі яких базується організація фінансів є:

● демократичний централізм ;

● принцип плановості ;

● комерційний розрахунок ;

● самофінансування .

Організація фінансів підприємств здійснюється за такими принципами:

• плановість - забезпечує відповідність обсягів продажу та витрат, інвестицій вимогам ринку, стану кон'юнктури та платоспроможного попиту, тобто можливість здійснення своєчасних розрахунків; цей принцип у найбільшому обсязі реалізується під час впровадження сучасних методів внутрішнього фінансового планування (бюджетування) та контролю;

• фінансове співвідношення термінів (строків) забезпечує мінімальний розрив у часі між отриманням і використанням коштів, що досить важливо в умовах нестійкого податкового режиму та в умовах інфляції; при цьому під використанням коштів розуміють і можливості їх збереження при розміщенні в активи, що легко реалізуються (цінні папери, депозити тощо);

• взаємозалежність фінансових показників - забезпечує врахування змін у діючому законодавстві, регулює підприємницьку діяльність, оподатку­вання, обліковий процес, обов'язкову фінансову звітність тощо;

• гнучкість (маневреність) - забезпечує можливість маневру у випадку недосяжності планових обсягів продаж, перевищення планових витрат за поточною та інвестиційною діяльністю;

• мінімізація фінансових витрат - забезпечує те, що будь-які інвестиції та інші витрати повинні бути найбільш "дешевими";

• раціональність - забезпечує вкладення капіталу в найбільш ефективні інвестиційні проекти та мінімізує фінансові ризики;

• фінансова стійкість - забезпечує фінансову незалежність від інших джерел фінансування, тобто сприяє дотриманню критичної точки питомої ваги власного капіталу в загальній його величині та платоспроможності підприємства (його здатності дотермінового погашення короткострокових зобов'язань).