4. Які види навчання передбачені типовим положенням про навчання з питань охорони праці?

Згідно із Законом України "Про охорону праці" Державний комітет України з нагляду за охороною праці наказом № 30 затвердив "Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників із охорони праці". Типове положення спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці. Відповідно до цього документа, усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях. Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів навчальних закладів.

Новоприйнятий працівник, який буде виконувати роботу з підвищеною небезпекою, в порядку черговості проходить:

• вступний інструктаж;

• навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

• первинний інструктаж;

• стажування.

Білет № 29

1. Психологічні особливості психокорекційної роботи психологічної служби у вищій школі.

2. Побудова програми і визначення критеріїв ефективності формувального впливу.

3. Функції лідерства і керівництва в організації.

4. Які організації та установи здійснює Атестаційний нагляд, відомчі, громадські та регіональний контроль за охороною праці?

1. Психологічні особливості психокорекційної роботи психологічної служби у вищій школі.

Психологічну корекцію виділяють як вид психологічної допомоги, який не співпадає повністю з іншими видами психологічної допомоги – психологічним консультуванням, психологічним тренінгом та психотерапією. Оскільки основним завданням психологічної корекції є виправлення особливостей психологічного розвитку, що не відповідає оптимальній моделі за допомогою спеціальних засобів, включаючи особливості адаптування до соціуму та реалій життя, що постійно змінюються.

Види психологічної корекції:

За корекційними завданнями

• сімейна корекція;

• ігрова корекція;

• нейропсихологічна корекція;

• корекція особистісного зростання.

За характером спрямованості

• симптоматична;

• казуальна.

За способом корекційного впливу

• директивна;

• недирективна.

За формою організації

• загальна психокорекція;

• часткова психокорекція;

• спеціальна психокорекція.

Психокорекція може бути застосована у наступних випадках:

• корекція емоційного розвитку дитини;

• корекція сенсо-перцептивної та інтелектуальної діяльності;

• психокорекція поведінки дітей та підлітків;

• корекція розвитку особистості.

Найчастіше у школі є замовлення на діагностику та подальшу корекцію:

• по-перше, недоліків когнітивної діяльності (наприклад, лячно на слух, але „дитина якась туповата, нічого на вчіть і не знає”);

• по-друге, недоліків емоційно-вольової сфери („завжди ридає, як отримує погані оцінки”);

• по-третє, корекція поведінки („на уроці неможливий, заважає іншим”).

Психокорекційна робота є одним з напрямків діяльності шкільного психолога і передбачає активний вплив психолога на процес формування особистості та індивідуальності дитини.

Задачі цієї роботи визначаються відповідністю розвитку учня віковим нормам, допомогою педагогічному колективу у індивідуалізації навчання та виховання, розвитку здібностей вихованців та становленні їх особистості.

Програми психокорекційної роботи розробляються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, що визначаються в ході діагностики, і мають носити конкретний характер. На сучасному етапі психолого-педагогічна преса пропонує велику кількість програм психокорекції для самих різних дітей будь-якого віку, але, як вже зазначалося, треба обережно співвідносити їх з існуючими реаліями та можливостями.

Зазвичай, психокорекційна робота в школі відбувається: в ході спеціальної роботи з окремими дітьми; в ході спеціальної роботи з групою дітей; в межах виховних заходів; у формах, які залучають родину учнів. І зрозуміло, що психолог не в праві працювати з дітьми, що мають органічні ураження центральної нервової системи чи психічні захворювання.