3. Порядок виконання роботи

1. Вивчити будову та призначення пристрою.

2. Оформити звіт практичної роботи.

3. Захистити результати роботи.

4. Зміст звіту

1. Назва роботи.

2. Мета роботи.

3. Схема вмикання стартера.

4. Висновок.

5. Запитання для самоперевірки

1. Поясніть з яких основних елементів складається стартер.

2. Які приводи стартерів ви знаєте?

3. Яке призначення має муфта вільного ходу стартера?

4. Поясніть схему керування стартером.

5. В чому особливості будови стартерів з планетарним редуктором і збудження від постійних магнітів?

6. В чому необхідність застосування храпових муфт в приводах стартерів?

7. Що вам відомо про конструкції стартерів з вмонтованим маховиком, з планетарним мультиплікатором та систему стоп-старт?

Список використаних джерел

1. Сажко В. А. Електрообладнання автомобілів: Підручник. – К. : Каравела, 2009. – 400 с.

2. Под ред.. М. Н. Фесенко и др. Теория, конструкція и расчет автотракторного электрооборудования. Учебник для машиностроительных техникумов по специальности "Автотракторное электрооборудование". – М. Машиностроение, 1979. – 344 с., ил.

Практична робота № 9

Тема: Вивчення будови стартера.

Мета: Засвоїти будову і принцип дії стартера.

Обладнання: 1. Стартер. 2. Інструмент.

Порядок виконання роботи

1. Позааудиторна підготовка до практичної роботи:

1.1 використовуючи конспекти лекцій, підручники і навчальні посібники, методичні вказівки, а також доступний довідковий матеріал:

• ознайомитись з будовою стартера;

• накреслити схему вмикання стартера;

• підготувати необхідний матеріал для виконання роботи;

• ознайомитись з навчальною літературою:

1.Сажко В. А. Електрообладнання автомобілів: Підручник. – К. : Каравела, 2009. – 400 с. (с. 88-118)

2.Под ред.. М. Н. Фесенко и др. Теория, конструкція и расчет автотракторного электрооборудования. Учебник для машиностроительных техникумов по специальности "Автотракторное электрооборудование". – М. Машиностроение, 1979. – 344 с., ил. (с. 127-164)

1.2 у процесі попередньої підготовки до роботі в лабораторії знайти відповіді на контрольні питання методичних вказівок.

2. Робота в лабораторії:

2.1 Інструктаж з правил техніки безпеки при роботі з приладами.

2.2 Ознайомлення з будовою стартера.

2.3 Самостійне вивчення будови та принципу роботи стартера. Розібрати і зібрати стартер СТ 221.

2.4 Оформлення та складання звіту про виконану роботу.

Методичний матеріал до практичної роботи

Електричні стартери можна класифікувати за способом збудження стартерних електродвигунів, типом механізму приводу і ступеня захисту від проникнення сторонніх тіл і води.

З алежно від способу збудження розрізняють стартерні електродвигуни з послідовним (рис. 1, а, б, е) і змішаним (рис. 1 в, г, д) збудженням. Найбільшого поширення набули стартерні електродвигуни з послідовним включенням обмотки збудження в коло живлення якоря. Для обмеження частоти обертання в режимі холостого ходу на одному або двох полюсах індуктора розташовують паралельну обмотку збудження. Залежно від конструкції стартерного електродвигуна паралельну обмотку збудження приєднують до вивідний клеми стартера або після послідовної обмотки до ізольованої щітці.

Рис. 1. Схеми з'єднання котушок збудження стартерних електродвигунів:

а, б, е - з послідовним збудженням; в, г, д - зі змішаним збудженням

Магніторушійна сила (МРС) паралельних обмоток збудження у стартерних електродвигунів зі змішаним збудженням становить 10-40% сумарної МРС всіх котушок. Через зниження частоти обертання в режимі холостого ходу в стартерах зі змішаним збудженням зменшується знос поверхонь, що труться і поліпшуються умови роботи муфти вільного ходу механізму приводу.

Котушки в обмотках можуть бути з'єднані між собою як послідовно (рис. 18 а, в, г, е), так і паралельно (рис. 18 б, д).

Автомобільні та тракторні електростартери, маючи ідентичні по конструкції електродвигуни, можуть істотно відрізнятися по конструкції приводних механізмів. За типом і принципом роботи механізму приводу можна виділити наступні основні групи стартерів:

з примусовим механічним або електромеханічним переміщенням шестерні приводу;

з примусовим електромеханічним введенням шестерні в зачеплення з вінцем маховика і самовиключення шестерні після пуску двигуна;

з інерційним переміщенням шестерні;

з електромагнітним введенням шестерні в зачеплення за рахунок осьового переміщення якоря.

На пострадянських автомобілях і тракторах застосовуються стартери з примусовим введенням шестерні в зачеплення за допомогою важільного пристрою, що включається водієм. Для запобігання розносу якоря після пуску двигуна внутрішнього згоряння на валу стартерів з примусовим переміщенням шестерні приводу встановлюють муфти вільного ходу, які передають зусилля від якоря до шестерні і прослизають, коли шестерня обертається маховиком двигуна. Наявність муфт вільного ходу дозволяє при пуску двигуна в умовах низьких температур не вимикати стартер до тих пір, поки не почнуть працювати всі циліндри, т. б. здійснити пуск з однієї спроби стартування, скоротити число включень стартера, час пуску і зменшити витрату енергії акумуляторної батареї .

Надійність роботи муфт вільного ходу знижується з підвищенням потужності стартера. Тому в стартерах великої потужності встановлюють комбіновані приводні механізми з примусовим введенням шестерні в зачеплення і її автоматичним інерційним вимиканням.

Перевагами інерційних приводів є відносна простота конструкції, малі розміри і вартість. Однак включення шестерні супроводжується значними ударними навантаженнями, що обмежує область їх застосування стартерами потужністю до 1 кВт.

Зачеплення шестерні при осьовому переміщенні якоря за рахунок МРС полюсів стартерного електродвигуна використовується за кордоном на стартерах потужністю 3-5 кВт. Стартери мають компактну конструкцію, добре компонуються на двигунах, але мають підвищений витрата міді і працюють ненадійно при стоянці автомобілів на ухилах.

Електростартери, як правило, випускаються в закритому чи герметизированном виконанні. Це виключає попадання у внутрішній простір стартера бруду, води, вологи і т. п. Ступінь захисту стартера від проникнення сторонніх тіл і води повинна відповідати ГОСТ 14254-69 і стандартам на окремі види виробів. Для сучасних стартерів, особливо для стартерів, призначених для важких умов роботи на великовантажних автомобілях і на тракторах, характерне посилення герметизації. Герметизація забезпечується установкою в місцях роз'єму спеціальних гумових кілець, пластмасових втулок і прокладок ущільнювачів з м'яких пластичних матеріалів.

Конструктивне виконання стартера визначається також способом кріплення його на двигуні. Зазвичай стартер розташовують збоку картера двигуна, при цьому кришка з боку приводу повернута в бік маховика і входить в отвір картера зчеплення.

Кріплення стартера на двигуні має забезпечувати збереження сталості відстані між центрами шестерні приводу і зубчастого вінця маховика при знятті стартера і повторній установці. Цій умові задовольняє фланцеве кріплення. Конфігурація і розміри приєднувального фланця на кришці з боку приводу стандартизовані. Для правильної установки стартера на кришці передбачений центрирующий буртик, який повинен щільно входити в посадочний отвір картера зчеплення. При фланцевому кріпленні кріпильний фланець несе велике навантаження як від зусиль, що виникають при передачі обертального моменту, так і від маси стартера. Тому для стартерів великої потужності здійснюють кріплення на подушці двигуна за допомогою натяжної стрічки. Установка стартера на подушці спрощує конструкцію кришки з боку приводу, але підвищує вимоги до якості виготовлення корпусу стартера. Для запобігання провертання в канавці на корпусі стартера і в подушці двигуна встановлені спеціальні шпонки.

Для зниження частоти обертання якоря в режимі холостого ходу і швидкої зупинки електростартера після відключення його від джерела живлення (тривалість обертання якоря по інерції без гальмування становить 10-13 с) застосовують механічні гальмівні пристрої у вигляді двох карболітовими колодок або тертьової конічної пари.

Конструктивно електростартер складається (рис. 2) з корпусу 26 з полюсами і котушками 7 обмотки збудження, якоря 25 з колектором 10 і обмоткою, кришки 24 з щіткотримачами 23 і щітками 12, кришки 1 з боку приводу, механізму приводу і тягового електромагнітного реле 13.

Рис. 2. Стартер СТ 230Б:

1 - кришка з боку приводу; 2 - основа тягового реле; 3 – втулка упорна; 4 - кільце ущільнювальне; 5 - важіль включення приводу; 6 - вісь важеля включення приводу; 7 - котушка обмотки збудження; 8 - пружина возвратна; 9 - якір тягового реле; 10 - колектор; 11 - болт стяжний; 12 - щітка; 13 - тягове реле; 14 - втягуюча обмотка реле; 15 - утримуюча обмотка реле; 16 - болт контактний; 17 - диск контактний рухливий; 18 - кільце ущільнююче; 19 - кришка реле; 20 - кожух захисний; 21 - кільце ущільнююче; 22 - пружина щітки; 23 - щіткотримач; 24 - кришка з боку колектора; 25 - якір; 26 - корпус; 27 - опора проміжна; 28 - втулка відводу; 29 - муфта вільного ходу; 30 - кільце замкове; 31 - шайба упорна; 32 - вкладиш підшипника

Корпус стартера, полюси, котушки збудження. Корпуси електростартера виготовляють з труб (СТ 117 і СТ 103) або сталевої смуги з наступним зварюванням стику. У деяких корпусах передбачені вікна для доступу до щіток та огляду колектора. Щоб уникнути потрапляння в стартер бруду і води вікна зовні закриті захисною стрічкою з водостійкою картонною прокладкою.

Корпус 26 (див. рис. 2) стартера СТ 230Б виконаний без вікон і має отвір для виводу обмотки збудження, установочні прорізи на торцях і конусоподібну проточку, на поверхні якої розташоване кільце ущільнювача 21, притиснуте захисним кожухом 20.

Чотири полюса кріплять до корпусу за допомогою гвинтів. Форма полюсів дозволяє застосовувати прогресивну технологію їх виготовлення з профільного прокату. Гвинти кріплення полюсів для запобігання від самоовідгвинчування фіксують кернуванням в шліци під викрутку.

Котушки збудження 7, намотані неізольованим мідним проводом прямокутного перерізу, закріплені на полюсах. Витки котушок ізольовані електроізоляційним картоном товщиною 0,3-0,4 мм. Зовні котушки ізольовані бавовняної стрічкою товщиною 0,25 мм і шириною 15 мм, просоченої лаком. Після просочення і сушіння товщина зовнішньої ізоляціц котушки становить 1,0-1,5 мм.

Обмотка збудження розділена на дві паралельні гілки, в кожну з яких включені послідовно дві котушки. Перевагою попарно-паралельного з'єднання котушок в стартерах є зменшення перетину проводу, що дозволяє при незмінній висоті проводу зменшити його ширину і спростити процес намотування котушки. Ширина котушки при цьому практично не змінюється. При попарно-паралельному з'єднанні сила струму в кожній паралельної гілки дорівнює половині сили струму якоря, тому для отримання такої ж МРС обмотки збудження слід вдвічі збільшити число витків в кожній котушці.

С хема з'єднання котушок стартера СТ 221 змішаного збудження наведена на рис. 1, д. Котушки паралельної обмотки виконані з круглого ізольованого проводу. Паралельна і послідовна обмотки збудження мають окремі висновки, ізольовані від корпусу (рис. 3) втулкою і з'єднані з головними контактами тягового реле. Інший висновок паралельної обмотки за допомогою наконечника приєднаний до щіткотримача.

Рис. 3. Стартер СТ 221

Якір стартера електродвигуна. Якір складається з сталевого вала, пакету сталевих пластин (сердечника) і колектора, напресованих на вал, а також обмотки, покладеної в пази пакета.

Вал якоря працює в складних умовах. На вал діють скручуюче зусилля від переданого крутного моменту, вигинаємий момент від власної маси і момент, обумовлений дисбалансом обертових частин. При несиметричному повітряному зазорі з'являється додатковий момент, пов'язаний з одностороннім магнітним тяжінням. Вал обертається в опорах з металокерамічними або бронзографітовими підшипниками.

Пакет якоря для скорочення втрат на вихрові струми зібраний з штампованих пластин листової сталі товщиною 1,2 мм (у стартера СТ 221 товщина пластин дорівнює 1 мм). Для запресовування пакету на валу якоря є поздовжня накатка.

Більше поширення в стартерних електродвигунах отримали хвильові обмотки, які мають переваги перед петльовими обмотками.

Повної магнітної симетрії в електричній машині досягти важко, так як в результаті зносу вала і підшипників, неточної обробки радіальних поверхонь якоря і полюсів повітряний зазор різний. Індукція в окремих частинах полюса і якоря також різна. У петлевий обмотці провідники кожної паралельної гілки розташовані під певною парою полюсів, тому будь-яка несиметрія магнітної системи призводить до нерівності ЕРС в паралельних гілках і вимагає застосування спеціальних зрівняльних з'єднань. У хвильовій обмотці провідники кожної паралельної гілки рівномірно розподілені під усіма полюсами, тому необхідність в зрівняльних з'єднаннях відпадає.

Основною відмінністю хвильової обмотки від петлевий є те, що число паралельних гілок не залежить від числа пар полюсів машини і дорівнює двом. Тому в четирехполюсній машині число активних провідників при хвильовій обмотці і інших рівних умовах в 2 рази менше, ніж при петлевій. Це дозволяє мати менше число пазів (менше число провідників в пазу) і тим самим збільшити коефіцієнт заповнення паза. Зі зменшенням числа активних провідників скорочується число колекторних пластин. При однаковому діаметрі колектора, завдяки меншому числу пластин, їх товщина при хвильовій обмотці буде більше, що покращує умови кріплення кінців секцій, виконаних з проводу великого перетину, в півниках колекторних пластин.

Число колекторних пластин К дорівнює числу секцій обмотки якоря, а число секцій хвильової обмотки в стартерних електродвигунах дорівнює числу пазів . Обмотки якорів стартерних електродвигунів виконують у вигляді окремих секцій. Кінець однієї секції і початок іншої приєднують до однієї колекторної пластині. Залежно від потужності електродвигуна секції можуть бути одно- або двохвитковий (рис. 4). Двохвитковий секції застосовуються в стартерних електродвигунах малої потужності.

Рис. 4. Схеми хвильових обмоток:

а - з одновітковимі секціями; б - з двохвитковий секціями

Проста хвильова обмотка може бути виконана лише при певних співвідношеннях між числом секцій і числом пар полюсів р. Це можливо при виконанні співвідношення ур == К± 1. Тоді результуючий крок і крок по колектору у = = (К ± 1) / р.

Так як результуючий крок повинен бути виражений цілим числом, проста хвильова обмотка в чотирьохполюсних стартерних електродвигунах може бути виконана тільки при непарному числі пазів і колекторних пластин. В іншому випадку виникають мертві секції.

Перший частковий крок, який визначає ширину секції по пазах, дорівнює

.

Значення вибирають таким чином, щоб становив ціле число.

Другий частковий крок, який визначає відстань між кінцем однієї і початком наступної секції, дорівнює

.

Одновиткові секції хвильових обмоток виконують з прямокутного проводу марки ПММ. Для ізоляції провідників у пазах один від одного і від сердечника застосовують електроізоляційний картон. У напівзакриті пази секції закладають з торця пакета якоря. Хвильові обмотки з двохвитковими секціями виконують з круглого ізольованого проводу. Кінці секцій укладають в прорізи півників колекторних пластин, а для кращого кріплення в півниках їх карбують і пропаюють. У стартерах великої потужності (СТ 103) кінці секцій обмотки якоря в прорізах півників приварюють вольфрамом в нейтральному середовищі (азоті).

На лобовій частини обмотки якоря, а на великих стартерах з відкритими пазами і на пакет якоря, накладають бандажі для запобігання викиду провідників з пазів під дією центробіжних сил.

Бандаж складається з прокладки, виконаної з електроізоляційного картону, на яку намотана дріт або бавовняний шнур. Витки бандажа скріплюють скобами, що укладаються на прокладку перед намотуванням проводу, і паянням. Лобові частини секцій ізолюють одну від іншої електроізоляційним картоном або ізоляційними трубками.

Число пазів якорів автотракторних електростартера дорівнює 19-31. З підвищенням числа пазів зменшується ширина зубця і зростає магнітна індукція в ньому. При малому числі пазів збільшуються перетин зубця, коефіцієнт заповнення паза, обсяг якоря, погіршуються умови комутації.

У якорях електростартера застосовують відкриті та напівзакриті пази прямокутної (рис. 5) або, для деяких стартерів малої потужності, грушоподібної форми.

П еревагою прямокутного паза є високий коефіцієнт заповнення його прямокутним обмотувальним проводом. Зубці якоря при такій формі паза мають трапецієподібний перетин і нерівномірний розподіл індукції по висоті. У відкритих пазах утруднено кріплення провідників обмотки якоря, тому вони застосовуються рідко.

Рис. 5. Схеми пазів електростартера:

а - відкриті; б - напівзакриті; 1 - провідники обмотки якоря; 2 - ізоляція пазовая; 3 – клин

У конструктивному, технологічному та експлуатаційному відношенні найбільш відповідальним вузлом стартерних електродвигунів є колектор, складений з мідних пластин (ламелей). Через високі частоти обертання якоря, великої щільності струму в щітковому контакті, наявності вібрацій колектори стартерних електродвигунів відчувають значні механічні, теплові та електричні навантаження.

У автотракторних електростартерів застосовують колектори збірні (на металевій втулці) з циліндричною робочою поверхнею і арочним кріпленням, на пластмасовій основі з циліндричною робочою поверхнею, торцеві на пластмасовій основі.

Збірний циліндричний колектор (рис. 6, а) набирають на металевій втулці 3 з окремих пластин 5 профільної твердотянутої міді. Для ізоляції пластин використовують прокладки з міканіту (∆к = 0,4-0,8 мм). Арочне кріплення колекторних пластин у збірних циліндричних колекторах здійснюють за допомогою затиску колекторних пластин через металеві 1 і міканітові 2 конусні кільця по бічних поверхнях ластівчиного хвіста за допомогою гайки 6.

Рис. 6. Колектори електростартера:

а - збірний циліндричний на металевій втулці; б - циліндричний на пластмасовій основі; в - торцевий на пластмасовій основі; 1 - кільця конусні затискні; 2 - кільця конусні ізоляційні; 3 - втулка металева; 4 - трубка ізоляційна; 5 - пластини колектора; 6 - гайка; 7 - кільце армувальне; 8 - пресовочний ізоляційний матеріал; 9 - пластина ізоляційна

На стартерах потужністю до 3,5 кВт застосовують колектори на пластмасовій основі (рис. 6, б), які мають високу міцність і меншу трудомісткість виготовлення. Армувальна кільця 7 виконані з металу або пластмаси (на стартері СТ 230 з прес-матеріалу АГ-4С). Для ізоляції колекторних ламелей застосовують пластини з міканіту, слюдопласту або слюдиніту толшиной 0,6-0,9 мм.

Торцеві колектори (рис. 6, в) в порівнянні з циліндричними мають менші розміри і металоємність. Їх застосування сприяє стабільній і довготривалій роботі щіткового контакту. Торцеві колектори мають високу механічну міцність, в них відсутня дорога міканітовая ізоляція. Для оберігання колектора від розносу на тильній поверхні колекторних ламелей розташовані опорні виступи, які обпресовують пресованим ізоляційним матеріалом. Застосування торцевих колекторів дозволить зменшити масу і габаритні розміри стартерів і тим самим поліпшити їх техніко-економічні показники.

О бмотка якоря стартера СТ 368 с торцевим колектором (рис. 7) приєднана до торця колектора так само, як в стартерах з циліндричними колекторами.

Рис. 7. Стартер з торцевим колектором:

1 - тягове електромагнітне реле; 2 - кришка з боку приводу; 3 - кільце упорне сферичне; 4 - шайба упорна; 5 - кільце упорне; 6 - кільце замкове; 7 - муфта вільного ходу механізму приводу; 8- якір; 9 - корпус; 10 - шайба металева; 11 - шайба текстолітова; 12 - траверса; 13 - кришка з боку колектора; 14 - пружина циліндрична; 15 - щітка; 16 - колектор торцевий

Кришка з боку колектора, щіткотримачі і щітки. Кришку з боку колектора електростартера відливають з цинкового або алюмінієвого сплаву або штампують із сталі. У кришці стартера СТ 230Б, відлитими з алюмінієвого сплаву АЛ-4, встановлений металокерамічний вкладиш, який перед складанням просочують маслом. Для доступу до щіток передбачені вікна, що закриваються захисним кожухом.

На кришці закріплені чотири щіткоутримувачі радіального типу, в яких щітки розташовані перпендикулярно поверхні колектора. Щіткотримачі від кришки ізольовані текстолітовими прокладками товщиною 1,5 мм. Два щіткотримача від кришки не ізольовані. Конструкція щіткотримача повинна бути досить жорсткою і протистояти дії вібрації і прискорень. Необхідно передбачити можливість вільної заміни щіток.

Щітки розміщені в сталевих обіймах коробчатого типу з товщиною стінок 0,6-0,8 мм. На палець щіткотримача надягають спіральну пружину, що забезпечує притиснення щітки до колектора. Зазор між щіткою і щіткотримачем забезпечує вільне поздовжнє переміщення щітки без значних бічних коливань, які можуть викликати іскріння і передчасний знос щіток і колектора. Висота стінок щіткотримачів, на які щітки спираються бічними поверхнями, дорівнює 6 - 8 мм. У пострадяньських стартерах середня величина зазору між колектором і щіткотримачем дорівнює 1,5-3,5 мм.

У стартерах з торцевими колекторами (рис. 7) щітки 15 розташовані в траверсі 12. До робочої поверхні торцевого колектора 16 щітки притиснуті допомогою циліндричних кручених пружин 14. Відсутність вікон на кришці з боку торцевого колектора дозволяє поліпшити ущільнення щітково-колекторного вузла. Недоліком стартерів з торцевими колекторами є наявність осьового зусилля, що передається від циліндричних пружин через колектор і упорне кільце кришці з боку приводу, що вимагає застосування додаткового сферичного упорного ​​кільця 3. У деяких зарубіжних конструкціях стартерів з торцевими колекторами для компенсації або усунення осьових зусиль застосовують упорні підшипники або інші спеціальні пристрої.

Надійність електричних машин постійного струму в значній мірі визначається працездатністю щітково-колекторного вузла, що вимагає ретельного підбору щіток. На стартерах застосовують міднографітові щітки марок МГСО, МГС-20 ( = 12 В) і МГС-5, МГС-51 ( = 24 В). Щітки виконані зі сплаву міді, графіту, свинцю і олова. Добавки свинцю і олова сприяють поліпшенню комутації, зменшенню зносу колектора і зниження падіння напруги під щітками.

Ресурс щітки при зносі, який визначається висотою щітки, яка може бути зношена до її заміни, залежить від висоти щітки, глибини загортання канатика в тіло щітки, висоти щіткоутримувача і відстані від щіткотримача до колектора. У пострадянських стартерів висота щітки дорівнює 14-21 мм.

Щітки мають один або два канатика. Наконечники канатиків виконані з м'якої латуні або міді, які за допомогою гвинтів приєднані до щіткотримача. Термін служби і надійність роботи щіткового контакту значною мірою визначаються початковим тиском пружини на щітку, а також характером зміни зусилля при зменшенні висоти щітки внаслідок зносу.

Якщо тиск на щітку менше 5-6 Н, то контакт щітка-колектор нестійкий. Це підвищує інтенсивність іскріння, обгорання колектора та щітки, збільшує падіння напруги під щіткою. При дуже великому тиску різко збільшується механічний знос щітки. Тиск пружини на щітку у вітчизняних стартерів дорівнює 3-12 Н / при початкових зусиллях 8-16 Н. Число витків спіральних щіткових пружин, які виконуються з сталевої стрічки товщиною 0,4-0,65 мм і шириною 5-12 мм, становить 2 -6.

Розміри щіток вибираємо по допустимій щільності струму в щітковому контакті. У стартерів напругою 12 В в режимі номінальної потужності середня щільність струму в щітці дорівнює 50- 90 А / , у стартерів напругою 24 В 35-55, а у тракторних стартерів 50-120 А / .

Щітка не повинна перекривати більше двох пластин. В іншому випадку при малому числі пазів комутуєма секція відчуває вплив сильного магнітного поля. У той же час при зменшенні ширини щітки збільшується іскріння внаслідок механічних вібрацій.

Хвильова обмотка якоря з двома паралельними гілками незалежно від числа пар полюсів дозволяє обмежитися установкою двох щіток. Однак на більшості стартерів вітчизняного та зарубіжного виробництва встановлюють повне число щіткових вузлів, що забезпечує симетрію обох гілок обмотки якоря, зменшує силу струму на щіткотримачі і довжину колектора. У стартерах великої потужності кожен щіткотримач має по дві щітки.

Скорочення числа щіткових вузлів спрощує конструкцію стартера, але різко знижує працездатність щітково-колекторного контакту. При хвильової обмотці і повному числі щіткових вузлів кожна комутуєма секція замкнута накоротко через контур, утворений двома щітками однієї полярності. При малому числі щіткових вузлів замикання комутованої секції здійснюється через одну щітку, причому в комутуємому контурі при чотирьох полюсах послідовно включені дві секції. Це вдвічі збільшує наведену ЕРС і підвищує інтенсивність іскріння.

Зазвичай щітки встановлені на геометричної нейтралі. На деяких стартерах для поліпшення комутації і збільшення терміну служби щітково-колекторного вузла щітки зміщують з геометричної нейтрали на невеликий кут проти напрямку обертання.

Кришка з боку приводу. Кришки з боку приводу відлиті з алюмінієвого сплаву або чавуну. Конструктивне оформлення кришки визначається типом приводу, матеріалом, способом кріплення стартера на двигуні і тягового реле на стартері. При фланцевому кріпленні на кришці передбачений інсталяційний фланець з двома або трьома отворами під кріпильні болти і центрирующий буртик. Отвір у кришці дозволяє шестерні приводу входити в зачеплення з вінцем маховика.

Кришка має опору для осі важеля включення приводу. У стартерах з трьома опорами вала якоря опора проміжного підшипника іноді кріпиться до кришки з боку приводу.

Кріплення кришок з боку приводу і з боку колектора до корпусу стартера здійснюється за допомогою стяжних болтів. Для вгвинчування стяжних болтів в кришці з боку приводу передбачені припливи.