• Тема 8 Фредерик Альберт Константин Вебер

Фредерик Альберт Константин Вебер фр. Frédéric Albert Constantin Weber Дата рождения: 17 мая 1830 Место рождения: Страсбург, Франция Дата смерти: 27 июля 1903 (73 года) Место смерти: Париж, Франция Страна: Франция Научная сфера: ботаника, микология, медицина

Фредерик Альберт Константин Вебер (фр. Frédéric Albert Constantin Weber или фр. Albert Weber, 17 мая 1830 — 27 июля 1903) — французский ботаник, миколог и врач. Содержание 1 Биография 2 Научная деятельность 3 Научные работы 4 Почести 5 Примечания 6 Литература 7 Ссылки Кракое описание жизни: Фредерик Альберт Константин Вебер родился в Страсбурге 17 мая 1830 года. Он получил степень доктора медицинских наук в Университете Страсбурга в 1852 году с его работой о кровоизлиянии в мозг De l'hémorrhagie des méninges cérébrales. Вебер принимал участие во французской военной экспедиции в Мексику с 1864 по 1867 год и описал по своему возвращению многочисленные виды кактусов. Он внёс значительный вклад в ботанику, описав множество видов семенных растений. Фредерик Альберт Константин Вебер умер в Париже 27 июля 1903 года. Научная деятельность: Фредерик Альберт Константин Вебер специализировался на семенных растениях и на микологии. Научные работы: De l'hémorrhagie des méninges cérébrales. Почести: Натаниэль Лорд Бриттон и Джозеф Нельсон Роуз назвали в его честь род растений Weberocereus семейства Кактусовые. В его честь были также названы следующие виды растений: Agave weberi, Parodia weberiana, Parodia weberioides, Pachycereus weberi и Pereskia weberiana.

• Тема 11 Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил План

1. Закономірності розміщення продуктивних сил.

2. Принципи розміщення продуктивних сил.

3. Фактори розміщення продуктивних сил.

1. Закономірності розміщення продуктивних сил

Поняття простір і територія не є тотожними. Територія – це поверхня суходолу, яка характеризується двомірністю, а поняття простору пов'язане з поняттям часу. Простір має такі властивості: протяжність, єдність перервності і безперервності. Якщо є зв'язок виробництва з територією, то це буде елементом географічного простору. Географічний простір – це сукупність відносин між географічними об'єктами, які розташовані на конкретній території і розвиваються в часі.

Економіко-географічний простір формується господарськими об'єктами і їхніми зв'язками на конкретній території. Підприємство впливає на навколишню територію в трьох напрямах: виробництво, населення, природа. Формується три ареали впливу: виробничий, соціальний, економічний. Вони разом створюють економіко-географічне поле підприємства. Якщо розглядається не територія, а організаційно-господарські зв'язки, виявлені через систему управління, то вживається термін "економічний простір”.

РПС є наслідком впливу об'єктивних законів і закономірностей та суб'єктивної волі людини.

Закон – це необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі і суспільстві.

Закономірність – це об'єктивно дійсний, повторюваний зв'язок явищ природи з громадським життям.

Закони і закономірності не залежать від волі людей.

Закономірності РПС виявляються у відношенні між виробничою діяльністю людей і територією, на якій вони діють.

Свідома розробка і впровадження доцільних заходів з економічної організації території, згідно закономірностей розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил, або принципами регіональної соціально-економічної політики.

Існують наступні закономірності:

- ефективне розміщення продуктивних сил;

- територіальний поділ праці;

- економічна цілісность регіону;

- регіональна інтеграція господарства;

- територіальна комплексність продуктивних сил;

- територіальна концентрація продуктивних сил;

- зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;

- соціальна спрямованість;

- усталеність розвитку;

- національна безпека;

- планомірність;

- керованість;

- комплексність;

- конкурентоспроможність;

- ефективність господарства економічних районів.