- •1. Загальні методичні вказівки
- •2. Вимоги до оформлення і виконання розрахунково-графічної роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Механічні передачі.
- •3.2. Класифікація механічних передач
- •3.3. Кінематичні та силові параметри механічних передач
- •4. Загальні відомості про циліндричні прямозубі передачі
- •5. Загальні відомості про циліндричні косозубі передачі
- •6. Загальні відомості про конічні зубчасті передачі
- •7. Загальні відомості про черв’ячні передачі
- •8. Завдання розрахунково-графічної роботи
- •9. Приклад розрахунку вихідних даних:
- •10. Приклад виконання розрахунково-графічної роботи
- •10.1 Визначення передаточного числа привода і вибір електродвигуна
- •10.2. Кінематичний і силовий розрахунок для кожного валу приводу
- •10.3. Розрахунок геометричних розмірів зубчастої прямозубої передачі.
- •10.4 Розрахунок геометричних розмірів зубчастої косозубої передачі.
- •10.6 Розрахунок клинопасової передачі
- •11. Вказівки до виконання графічної частини розрахунково-графічної роботи
- •12. Програмне забезпечення Mathcad
- •14. Приклад розрахунку зубчастої передачі програмоюMathcad
- •15. Приклад розрахунку червячної передачі програмоюMathcad передаточне число черв ячного редуктора міжосьова відстань
7. Загальні відомості про черв’ячні передачі
Черв’ячні передачі використовують для передачі обертального руху між валами, кут схрещування осей в яких складає 0-90˚. У більшості випадків ведучим є черв’як, тобто короткий гвинт з трапецеїдальною або близькою до неї різьбою.
Для облягання тіла черв’яка вінець черв’ячного колеса має зуби дугообразної форми, що збільшує довжину контактних ліній в зоні зачеплення.
Черв’ячна передача – зубчасто-гвинтова передача , рух в якій відбувається за принципом гвинтової пари.
Переваги.
1. Плавність та безшумність роботи.
2. Компактність і порівняно невелика маса конструкції
3. Можливість одержання великих передаточних чисел ( в окремих випадках в несилових передачах до 1000 ).
4. Можливість одержання самогальмівної передачі, тобто, яка допускає передачу руху тільки від черв’яка до колеса.
5. Висока кінематична точність.
10
Недоліки.
1. Відносно низький ККД внаслідок ковзання витків черв’яка по зубам колеса.
2. Значне виділення тепла в зоні зачеплення черв’яка з колесом.
3. Необхідність використання для вінців черв’ячних передач дефіцитних антифрикційних матеріалів.
4. Підвищений знос і заїдання.
Використання. Черв’ячні передачі використовують при невеликих і середніх потужностях, які не перевищують 100 кВт. Використання передач при великих потужностях неекономічне через порівняно низький ККД і вимагає спеціальних мір для охолодження передачі , щоб попередити перегрів.
Черв’ячні передачі широко використовують в підіймально-транспортних машинах, тролейбусах і особливо там, де вимагається висока кінематична точність.
Черв’ячні передачі ,щоб запобігти їх перегріву бажано використовувати в приводах періодичної , а не безперервної дії.
Класифікація черв’ячних передач
В залежності від форми зовнішньої поверхні черв’яка передачі бувають з циліндричним (а) або з глобоїдним (б) черв’яком.
Глобоїдна передача має підвищений ККД, більш високу несучу спроможність, але складна у виготовленні і дуже чуттєва до осьового зміщення черв’яка, яке викликане зносом підшипників.
В залежності від напрямку лінії витка черв’яка, черв’ячні передачі бувають з правими та лівими напрямками лінії витка.
В залежності від числа витків (заходів) черв’яка передачі бувають з однозаходним або багатозаходним черв’яком.
В залежності від розміщення черв’яка відносно колеса передачі бувають з нижнім , боковим та верхнім черв’яками. Частіше всього розміщення черв’яка диктується умовами компоновки виробу. Нижній черв’як звичайно використовують при коловій швидкості черв’яка v 1 < 5 м/с, щоб запобігти втрат на перемішування та розбризкування мастил.
11
8. Завдання розрахунково-графічної роботи
Для заданого приводу:
Підібрати передаточні числа передач та електродвигун.
Виконати кінематичний і силовий розрахунок для кожного валу приводу.
Виконати розрахунок геометричних розмірів зубчастої чи черв’ячної (клинопасової) передачі.
Графічна частина:
а) кінематична схема приводу – А3;
б) креслення деталі приводу (задається викладачем) – А3
Вихідні данні:
Nсх – номер схеми (0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9);
nвих – частота обертання на виході приводу;
Pвих – потужність на виході приводу;
А – міжосьова відстань валів передачі
Визначаються по формулам:
ав – порядковий номер по списку (1 ÷ 30);
с – номер групи ( 1; 2; 3; 4; 5; 6);
Nсх
=
– (залишок – номер схеми);
nвих = 150 – 10·(а + в); [об/хв] – для циліндричних зубчастих передач;
nвих = 15 + (а + в); [об/хв] – для черв’ячних передач;
Рвих = а + в + с +2; [кВт];
А = 20· Рвих + 140; [мм]
