1. Основні підходи до визначення сім’ї та шлюбно-сімейних стосунків у науковій літературі

Американський вчений У. Гуд вважає, що суспільство здатне існувати в тому випадку, якщо індивіди через посередництво сім’ї мотивуються до задоволення суспільних потреб. Інститут сім’ї існує не тому, що виконує життєво важливі для суспільства функції, а тому, що створення сім’ї та народження, виховання і утримання дітей відповідають певним особистим мотивам багатьох людей.

Аналіз наукової літератури показав, що зарубіжні вчені досліджували проблематику сім’ї з різних сторін: теорії вибору шлюбного партнера (Мерстейн Б., Керкгоф А., Девіс К., Рейс А., Adams В.В., Centers R., Winch R., Nye І, Berardo F., Melville К.), міжособистісне спілкування в сім’ї (П. Вацлавік, В. Сатір, К. Роджерс), життєві цикли сім’ї (Д. Леві, Картер, Мак Голдрінг) [1; 4; 10; 21].

Зарубіжні психологи, яких цікавили інтимні міжособистісні стосунки, вивчали сутність феномену кохання, розробляли та доповнювали його типологію (А. Маслоу, Р. Мей, Е. Фромм та ін.), досліджували причини та прояви невротичного кохання (3. Фрейд, К. Хорні), вплив на шлюбні стосунки моделей стосунків, що існували у батьківській сім’ї (Е. Берн) та ін.

Серед зарубіжних авторів, що займались проблемами сім’ї в останні роки Pollet T.V., Nettle D., Schwartz S.J., Zamboanga B.L., Ravert R.D., Kim S.Y., Yazedjian A., Toews M.L., Navarro A., Amato P., Johnson D., Booth A., Rogers S., Korenman, S., Neumark D., Williams K., Umberson D. [2; 7; 15; 17; 20; 22].

Складний характер сім’ї як соціального утворення вимагає різних методологічних підходів до її аналізу. Як мала соціальна група сім’я вивчається, в першу чергу, на мікро- та макрорівні. При цьому, особлива увага дослідників направлена на вивчення міжособової взаємодії в сімейній групі, організації сімейного життя, групової поведінки [9; 14; 18].

Існування сім’ї в якості соціального інституту зумовлює наявність великої кількості дефініцій щодо визначення даного поняття. Значимість сімейного впливу на формування особистості, її багатогранність і проблемність обумовлюють велику кількість різноманітних підходів до вивчення сім’ї, а також психологічних визначень, які зустрічаються у науковій літературі. Тому, виникає необхідність в пояснені, що становлять собою поняття «шлюб» і «сім’я».

Із соціально-психологічного погляду, сім’я – це соціально санкціонована, відносно стійка група людей, яка об’єднана кровною спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов’язані між собою. Сім’я є одночасно як малою соціальною групою, так і соціальним інститутом [5].

Шлюб – це історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком та жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права і обов’язки [14, p. 108].

В іноземних джерелах наводяться визначення поняття сім’я з точки зору останніх соціальних і економічних змін. За визначенням Popenoe D., cім’я – соціальна група, для якої характерне спільне проживання, економічна співпраця і відтворення роду. Мінімальна кількість конституції сім’ї – це один дорослий і одна залежна людина, батьки не обов’язково повинні бути однієї статі, і пара не обов’язково повинна бути одруженою. Серед функцій: дітонародження, соціалізація дітей, сексуальна регуляція, економічна співпраця, забезпечення догляду, любові і спілкування [16].

Сім’я як мала соціальна група має ряд психологічних особливостей, характерних тільки для неї:

• наявність не однієї, а ряду загальносімейних цілей, які можуть змінюватися в процесі розвитку сім’ї;

• часткове розходження в інтересах і установках членів сім’ї;

• наявність подружньої пари, взаємини в якій значною мірою визначають характер взаємодії в сім’ї;

• включення представників різних поколінь і набагато більший термін близького знайомства між її членами, ніж в інших групах;

• сім’я не пов’язана спільною діяльністю в тому сенсі, як спільна діяльність інших груп

• багатосторонність і значимість сімейних відносин, та їх взаємозв’язок;

• особлива відкритість, вразливість членів сім’ї.

Pepper Schwartz [14, p. 114] виділяє такі особливості сім’ї: сім’я – чітко відокремлена або індивідуальна група; велика диференціація становлення позицій і ролей, узятих на себе невеликою кількістю членів родини; наявність формальних (прямих) та неформальних внутріщніх контактів родини.

Сімейні відносини регулюються нормами моралі і права, їх основу складає шлюб – легітимне визначення взаємостосунків чоловіка і жінки, які супроводжуються народженням дітей і відповідальністю за фізичне і моральне здоров’я членів сім’ї. Втрата законним шлюбом його значення, послаблення батьківських і родинних стосунків, «розділення» шлюбної, сексуальної і репродуктивної поведінки, а також криза сучасної сім’ї сигналізують про тенденцію виникнення альтернативних форм шлюбно-родинних стосунків.

У сучасному суспільстві виділяють такі тенденції розвитку моделей шлюбно-сімейних стосунків в сучасному суспільстві (таблиця 1):

1. Нормативна модель, яку відрізняє фіксованість і стабільність подружніх відносин, наявність дітей або бажання їх мати, сексуальна вірність партнерів, гетеросексуальність. Юридичний шлюб – шлюб, оформлений у відповідних органах державної влади без участі церковних організацій. Юридично оформлені або офіційні шлюби є традиційною формою шлюбно-сімейних відносин.

2. Квазісімейні моделі або альтернативні форми шлюбно-родинних стосунків. До них відносять – самотність, незареєстроване співжиття, свідомо бездітний шлюб, розлучення або повторні шлюбно-родинні стосунки, відкритий шлюб, позашлюбний секс, свінгерство (обмін партнерами), інтимна дружба, гомосексуальність, груповий шлюб, житлові співтовариства і колективні сім’ї.

Таблиця 1

Тенденції розвитку моделей шлюбно-сімейних стосунків в сучасному суспільстві

Нормативна модель	Квазісімейні моделі
Традиційні шлюбно-родинні стосунки	Альтернативні форми шлюбно-родинних стосунків
Законність (юридична оформленість, фіксованість)	Самотність Незареєстроване співжиття
Обов’язкове бажання мати дітей або наявність дітей	2.0. Свідомо бездітний шлюб
Стабільність	3.0. Розлучення, повторні шлюбно-родинні стосунки
Чоловіча ідеологія (установка на верховенство чоловіка)	4.0. Відкритий шлюб
Сексуальна вірність партнерів	5.1. Позашлюбний секс 5.2. Свінгерство (обмін партнерами) 5.3. Інтимна дружба
Гетеросексуальність	6.0. Гомосексуальність
Діадичність	7.0. Груповий шлюб, житлові співтовариства і колективні сім’ї

Дані досліджень Norval D. Glenn та інших науковців [11, p. 104-106], які вивчали взаємозв’язок між сімейним становищем та добробутом, вказують що модель шлюбно-сімейних відносин впливає на рівень благополуччя родини. Ймовірними причинами зниження сімейного успіху називають підвищення рівня шлюбно-рольових очікувань; послаблення морального, релігійного та правового бар’єрів на шляху до розлучення; «розмитість» уявлень сучасного соціуму щодо прав та обов’язків подружжя, встановлених культурою (гнучкість подружніх ролей) та ін.