2. Бюджетне фінансування

Практичне спрямування видатків відповідно до затвердженого бюджету здійснюється через бюджетне фінансування.

Під бюджетним фінансуванням розуміють певну систему надання коштів підприємствам, установам і організаціям на виконання заходів, передбачених бюджетом, тобто безвідплатне виділення коштів з бюджету.

Система бюджетного фінансування включає принципи, форми й методи його здійснення.

Суть принципів бюджетного фінансування:

1. Плановість – видатки державного бюджету визначаються законом про державний бюджет, видатки місцевих бюджетів – рішенням місцевих органів влади, бюджетних установ – кошторисом.

2. Цільове використання коштів – кошти плануються та відпускаються на строго визначені заходи відповідно до затверджених фінансових планів.

3. Безповоротність та безвідплатність фінансування – надання коштів без їх прямого відшкодування.

4. Ефективність – отримання суспільно необхідного результату при мінімальних витратах фінансових ресурсів.

5. Поєднання власних, кредитних, бюджетних джерел фінансування – бюджетні організації в умовах ринкового середовища повинні вишукувати можливості забезпечення поточної діяльності власними надходженнями, і лише у випадку недофінансування залучати банківські кредити та бюджетне фінансування.

6. Контроль за використанням коштів здійснюється законодавчими та виконавчими органами влади, органами оперативного управління бюджетом, органами нефінансового профілю на всіх стадіях бюджетного процесу.

Бюджетне фінансування здійснюється у таких формах:

1. Проектне фінансування – бюджетні інвестиції в об’єкти економічного і соціального розвитку. Особливістю бюджетних інвестицій на сучасному етапі є їх нестабільність та державне втручання в інвестиційну діяльність, насамперед державних підприємств.

2. Бюджетні кредити – фінансова підтримка підприємств, де частка державної власності перевищує 50%. Бюджетні позики надає Міністерство фінансів України на договірних засадах під затверджені проекти використання коштів.

3. Кошторисне фінансування – фінансування невиробничої сфери на основі планових документів: кошторису, плану асигнувань із загального фонду бюджету, лімітної довідки вищестоящої організації.

4. Бюджетні трансферти (см лекцію 5).

В сучасних умовах бюджетне фінансування здійснюється методом єдиного казначейського рахунку, який використовується для фінансування заходів з державного і місцевих бюджетів. Його суть полягає у перерахуванні через рахунки державного казначейства бюджетних призначень безпосередньо суб’єктам діяльності.

До 2002 року в Україні на рівні місцевих бюджетів застосовувався інший метод фінансування – перерахування бюджетних призначень з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників коштів.

3. Розпорядники бюджетних коштів

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважених на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

Залежно від рівня підпорядкованості розпорядників бюджетних коштів, обсягу наданих їм прав, відповідальності й покладених на них обов’язків, а також залежно від структури управління міністерств, відомств та органів виконавчої влади вони поділяються на: