4. Кошторис бюджетної установи

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію.

Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа – кошторису.

Кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис є основним документом, який пов’язаний із отриманням бюджетними установами доходів та здійсненням видатків. Формується кошторис на підставі лімітної довідки, яка надсилається у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування.

Кошторис бюджетних установ має наступні складові:

1) загальний фонд, де відображається обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

2) спеціальний фонд, де відображається обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством.

Установи й організації, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають і затверджують кошторис доходів і видатків відповідно до бюджетних призначень, які встановлені Законом України «Про Державний бюджет України».

В дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, котрі передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального і спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

Кошторис складається на рік, затверджується керівником вищестоящої організації не пізніше як за місяць після затвердження відповідного бюджету.

Разом з кошторисом затверджуються: штатний розпис, тарифікаційний список, план асигнувань із загального фонду бюджету.

За обсягом інформації та рівнем управління розрізняють кошториси:

1. Індивідуальні – складаються бюджетними установами.

2. Загальні – складаються за однотипними малими установами: бібліотеками, клубами, фельдшерсько-акушерськими пунктами.

3. Зведені – об’єднані в один індивідуальні кошториси однотипних установ і кошториси на централізовані заходи (передбачають видатки за всіма установами відомства).

У процесі складання кошторису всі видатки можуть бути поділені на дві групи.

До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери.

Решта видатків плануються за стандартною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг та діючих цін і тарифів.