3. Характер
"У кожної людини три характери: той, що їй приписують; той, що вона сама собі приписує; і, нарешті, той, що є в дійсності".
В. Гюго
Характер і темперамент
Характер формується на базі темпераменту, але ці поняття не є тотожними:
1) темперамент визначає динамічну сторону нервово-психічних процесів, а характер – їх спрямованість;
2) темперамент у чистому вигляді можна визначити у дітей, а характер – у більш зрілому віці;
3) на відміну від темпераменту і співвідношення сигнальних систем, які залежать в основному від природженого фактора, характер здебільшого визначається впливом виховання, навчання, стосунками в сім’ї, колективі і соціального середовища, в якому перебуває особистість.
Характер - це сукупність постійних стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які постійно виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, ставленні до колективу, інших людей, праці, навколишньої дійсності та до самої себе.
Властивості характеру:
Характер – стрижнева психічна властивість особистості, їх навіть часто вважають синонімами.
Характер – є симбіоз типового й індивідуального.
Характер може маскуватися під впливом соціальних обставин, проте в критичних ситуаціях все одно виявить себе.
Фізіологічні основи характеру
Пояснюючи фізіологічні основи характеру, І.Павлов писав, що вони є системою міцно закріплених реакцій людини на багаторазові впливи людського середовища.
Характер спирається на сплав рис типу ВНД і складних систем умовних рефлексів, вироблених внаслідок індивідуального життєвого досвіду через вплив соціуму.
Фізіологічні основи характеру
Характер часто визначають як навичку соціальної поведінки: до його фізіологічних механізмів входить складний динамічний стереотип, що забезпечує прояв окремих рис у звичайному середовищі. Тому зміна характеру відбувається складно.
Риси характеру:
Під рисою характеру розуміють ту чи іншу особливість (грань) особистості, яка систематично виявляє себе в різних видах діяльності і за якою можна спрогнозувати можливі вчинки в певних умовах.
Ставлення до праці (працелюбність, повага до праці, старанність, дисциплінованість тощо).
Ставлення до людей (сором'язливість, почуття власної гідності, вимогливість до себе, відповідальність).
Ставлення до себе (справедливість, щедрість, ввічливість, доброзичливість, чесність).
Ставлення до природи і речей (ощадливість, дбайливість, охайність, бережливість).
Риси характеру:
Акцентуація характеру
Акцентуація характеру - це надзвичайне підсилення окремих рис характеру, за якого наявні відхилення в психології й поведінці людини, що не виходять за межі нормативної поведінки, але межують з патологією
Акцентуації характеру:
Гіпертимна.
Дистимна.
Циклотимна.
Лабільна (екзальтована).
Сензитивна.
Астеноневротична.
Психастенічна (тривожна).
Шизоїдна.
Епілептоїдна.
Паранояльна (застрягаюча).
Істероїдна (демонстративна).
Нестійка.
Конформна (екстравертована).
Збудлива.
Педантична.
Аутистична (інтровертована).
автори:
Карл Леонгард,
Андрій Личко