Причини порушень постави.

Хоча й існує думка, що "індивідуальна" постава передається по спадковості, проте досвід і спостереження переконують, що домінуючу роль відіграють виховання і систематичний вплив фізичних вправ.

Неправильна, патологічна постава формується внаслідок комплексу причин, куди в першу чергу слід віднести високу питому вагу гіпокінезії і гіподинамії в житті людей і підлітків, що призводить до м'язової гіпотрофії і ослаблення суглобово-зв’язкового апарату. Також однією з причин може бути нераціональне харчування. Порушення постави виступає у вигляді збільшення природних вигинів хребта, появи бокових викривлень, криловидних лопаток, асиметрії плечового пояса, х-подібних ніг, які дуже спотворюють фігуру людини (див. мал. 1).

Мал. 1

Утворення і закріплення рухових навичок, які формують поставу, відбувається поступово і довготривало, починаючи з раннього віку.

Передумовами порушень постави може стати те, що дитину дуже рано садять, обкладаючи подушками, неправильно носять на руках, занадто рано (обминаючи стадію повзання) починають вчити ходити, постійно тримаючи за руку.

Мала рухова активність, часто в поєднанні з надлишковою вагою, призводить до формування патологічної постави ще в дошкільному віці. З початку навчання в школі до вказаних негативних моментів приєднуються й інші: різке обмеження рухової активності, збільшення статичного навантаження, пов'язане з необхідністю підтримання робочої пози, неправильні звички — сидіти горблячись і викривлюючи хребет, стояти з упором на одну ногу, ходити з нахиленою вниз головою і опущеними, зведеними вперед плечима. Тому вже з 6-річного батькам і вчителям необхідно вчити дітей правильно сидіти, стояти, ходити.

Дефекти постави в сагітальній і фронтальній площинах.

В сагітальній площині існують такі типи патологічних постав: кругла спина, плоска спина, кругло-ввігнута і плоско-ввігнута спина (див. мал. 2).

Кругла спина характеризується зменшенням вигинів шийного та поперекового і збільшення вигину грудного відділів хребта. Характерні зовнішні ознаки: нахилена вперед голова, обвислі плечі, криловидні лопатки, дуговидна спина, випуклий живіт, сплющені сідниці, зменшений кут нахилу таза, трохи зігнуті в колінах ноги, деколи зігнуті в ліктях руки. При цьому м'язи і зв'язки спини розтягнуті, а грудні м'язи вкорочуються і обмежують рухи в плечовому суглобі; діти з круглою спиною не можуть підняти руки вгору до кінця, рухи в них здійснюються по скороченій дузі (див. мал. 2).

Мал. 2

Розвитку круглої спини сприяє тривале сидіння в зігнутому положенні за непристосованою партою чи столом. Кругла спина має несприятливий вплив на функціональний стан внутрішніх органів, тому необхідно якнайшвидше розпочинати боротьбу з цим дефектом постави. Запущені форми круглої спини набувають стійкого характеру і дуже важко виправляються, переходячи у більш складні аномалії хребта.

Крутло-ввігнута спина характеризується збільшенням фізіологічних вигинів в передньо-задньому напрямку (див. мал. 2). У верхній половині тулуба зміни такі самі, як і при круглій спині, а в нижній половині всі зміни відбуваються навпаки.

Внаслідок збільшення кута нахилу таза різко збільшується поперекова кривиз­на. Черевна стінка непружна, розтягнута (відвислий живіт), що може бути при­чиною птозу (опущення органів черевної порожнини). Деякі вчені вважають, що цей дефект постави може виникнути через тривале перебування в сидячому положенні, або в лежачому ("калачиком" у сні).

Плоска спина характеризується зменшенням фізіологічних вигинів хребта, тому його ресорна функція знижена, що негативно впливає на стан спинного і головного мозку під час бігу, стрибків і інших рухів (див. мал. 2). Першопри­чиною сплющення хребта є недостатній нахил таза. Грудна клітка у плоскоспинних дітей також сплющена і вузька. М'язи спини ослаблені, лопатки відходять від хребта. Передумовою виникнення плоскої спини є рахіт, а також те, що немовлят дуже рано садять, що призводить до сильного кіфозного вигину хребта.

Порушення постави у фронтальній площині характеризується асиметрич­ною поставою (див. мал. 2). Відрізняється від сколіозу тим, що це нестійке відхи­лення хребта і може бути виправлене шляхом напруження м'язів.

Характерні ознаки: плечовий пояс нахилений вперед, одне плече вище від другого, асиметрія трикутників талії, слабкий розвиток м'язів тулуба, працездат­ність знижена. Всі перераховані типи порушень постави несприятливо відбива­ються не тільки на діяльності серцево-судинної, дихальної, нервової та інших систем, але й впливають на психіку дітей, понижують життєвий тонус, активність, що в результаті призводить до гіподинамії. Тому боротьбу з дефектами постави слід розглядати як справу загального оздоровлення організму.