Питома вага галузей промисловості
Найбільшу питому вагу у структурі реалізації займають підприємства пов’язані з паливною галузю промисловості , виробництвом харчових продуктів, машинобудування, металургійного виробництва, підприємства пов’язані з наданням та розподілом електроенергії, легкої промисловості та виробництвом хімічних та нафтохімічних продуктів.
Таблиця 3.1 – Питома вага галузей промисловості Полтавської області
Галузь промисловості |
Структура, % |
Паливна |
33,3 |
Харчова |
16,3 |
Машинобудування і металообробка |
13,4 |
Електроенергетика |
8,8 |
Легка |
8,6 |
Хімічна та нафтохімічна |
6,8 |
Деревообробна та целюлюзно-паперова |
5,5 |
Промисловість будматеріалів |
2,6 |
Чорна металургія |
2,2 |
Кольорова металургія |
2,0 |
Інші |
0,05 |
Далі проілюструємо дані наведені в таблиці за допомогою кругової діаграми
Рисунок 3.2 – Кругова діаграма структури галузей промисловості
3.3 Посівні площі сільськогосподарських культур
У сільськогосподарському виробництві області найбільше прибутків дає рослинництво, провідними галузями якого є виробництво зернових культур, цукрового буряка, соняшника. Важливою особливістю рослинництва є відносна нестабільність показників, переважно через залежність виробництва від природних умов, крім того, рослинництво має комплексоутворюючий характер. Специфічною особливістю рослинництва є також сезонність і нерівномірна тривалість виробничих циклів, що знижує його ефективність у порівнянні з іншими галузями суспільного господарства.
Найбільші посівні площі області займають зернові культури (56,6% ). Основними виробниками зернових культур є Глобинський (197 тис. т), Новосанжарський (178 тис. т), Миргородський (163 тис. т), Семенівський (147 тис. т), Кобеляцький (125 тис. т) райони.
Другою культурою за посівними площами та валовим збором зерна є ярий ячмінь, який використовують для внутрішніх потреб (виготовлення пива, корм для тваринництва). Кукурудза за валовим збором зерна є першою серед зернових культур (836 тис. т). У фазі молочної стиглості вона використовується для одержання високопоживного силосу, зерно йде на виготовлення борошна, пластівців, олії, спирту, клею. Дозрілі стебла кукурудзи можуть використовуватись як грубий корм, а також для виготовлення целюлози, ізоляційних матеріалів тощо.
Значного розвитку за останні роки набуло виробництво круп’яних культур — гречки та проса. Найбільшу питому вагу посівів гречки серед зернових мають північні райони області — Чорнухинський, Гадяцький, Пирятинський.
Виробництво технічних культур на Полтавщині представлено вирощуванням цукрового буряка, сої та соняшника. За посівними площами, валовим збором, врожайністю та собівартістю виробництва цукрового буряка в області склались певні територіальні відмінності, що пов’язані з структурою ландшафтів, якістю ґрунтів, наявністю трудових ресурсів, віддаленістю до приймальних пунктів. До районів з найбільшою врожайністю цукрових буряків належать Пирятинський (440,2 ц/га), Шишацький (356,0 ц/га), Глобинський (337,1 ц/га), Карлівський (334,3 ц/га) та Великобагачанський (324,4 ц/га) райони.
Основною олійною культурою області є соняшник, насіння якого містить 35 — 40% олії, яка переважно використовується для продовольчих цілей, виготовлення мила та фарб. Побічні продукти (макуха і шрот) є цінним кормом для тварин. Зрілі стебла соняшнику можна використовувати як паливо, а також як технічну сировину для виробництва мила, скла, паперу, штучного шовку. Найвищі показники мають Новосанжарський, Глобинський, Зінківський, Карлівський райони.
Важливою галуззю рослинництва Полтавщини є картоплярство та овочівництво. У порівнянні з іншими культурами, рівень розвитку цієї галузі дещо нижчий. Більша частина виробництва картоплі припадає на приватний сектор та фермерські господарства.
Виробництво овочів протягом року складає в середньому 5570 тис. т. Найвищі показники за виробництвом овочів мають Пирятинський, Кременчуцький, Семенівський, Полтавський, Котелевський та Глобинський райони.
В цілому галузі рослинництва Полтавщини забезпечують населення та переробну промисловість рослинницькою продукцією.
Рисунок 3.3 - Карта посівних площ України
Далі проаналізуємо посівні площі різних типів культур під урожай 2014 року.
Таблиця 3.2 - Посівна площа під урожай 2014 року за категоріями господарств, тис.га
Усі категорії господарств |
У тому числі |
|||||
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||||
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
|
1715,2 |
99,7 |
1304,0 |
98,9 |
411,2 |
102,4 |
|
Таблиця 3.3 - Посівна площа зернових і зернобобових культур під урожай 2014 року, тис.га
Усі категорії господарств |
У тому числі |
|||||
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||||
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
|
955,2 |
93,6 |
741,9 |
91,9 |
213,3 |
100,2 |
|
Таблиця 3.4 - Посівна площа технічних культур під урожай 2014 року
Усі категорії господарств |
У тому числі |
|||||
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||||
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
|
544,3 |
115,3 |
467,8 |
115,5 |
76,5 |
114,0 |
|
Таблиця 3.5 - Посівна площа картоплі та овоче-баштанних культур під урожай 2014 року
Усі категорії господарств |
У тому числі |
|||||
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||||
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
|
85,1 |
98,6 |
1,9 |
86,4 |
83,2 |
98,9 |
|
Таблиця 3.6 - Посівна площа кормових культур під урожай 2014 року
Усі категорії господарств |
У тому числі |
|||||
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||||
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
2014 |
у % до 2013 |
|
130,6 |
92,4 |
92,3 |
89,0 |
38,3 |
101,9 |
|
Складемо загальну таблицю посівних площ сільськогосподарських культур.
Таблиця 3.7 – Посівні площі сільськогосподарських культур
Назва культури |
Посівна площа,тис га |
Структура, % |
Зернові |
955,2 |
55,7 |
Технічні |
544,3 |
31,73 |
Картопля і овочево -баштанні |
85,1 |
4,96 |
Кормові |
130,6 |
7,61 |
Всього |
1715,2 |
100 |
Рисунок 3.4 - Кругова діаграма посівних площ сільськогосподарських культур