Родинно-обрядова творчість
Родинно-обрядова творчість — це система ритуально-обрядових дій у пісенно-музичному супроводі, які виконуються з нагоди основних етапів життя людини. До нашого часу збереглися системи обрядів весілля, народження дитини, смерті та ритуальні дії, пов’язані із закладенням та будівництвом нового дому та новосіллям.
Весільна обрядовість — це система драматично-ритуальних дій та пов’язаних з ними пісенно-поетичних текстів, що виконуються з нагоди шлюбу хлопця та дівчини як початку їх спільного життя з метою створення сім’ї.
Весілля як народна драма складається з обрядових дій, монологів, діалогів та полілогів, хореографічних елементів — хороводів, танців та ігор. Весілля складається з таких етапів: 1) передвесільний (сватання, заручини чи змовини); 2) приготування до весілля (запрошення на весілля, випікання короваю, завивання гільця чи весільного деревця, дівич-вечір або вінкоплетення, оглядини або відвіз сорочки); 3) весілля (посад, розплітання коси нареченої, батьківське благословення чи поклони, приїзд нареченого, гостина, “викуп” нареченої, прощання нареченої з рідними, від’їзд подружжя до дому молодого, гостина в домі нареченого, “комора”; 4) післявесільний (понеділкування або почепини, пропій чи перезва). Народні лірично-пісенні твори, якими супроводжується цей церемоніал, називаються весільними обрядовими піснями.
Похорона обрядовість — це система ритуально-обрядових дій, що здійснюються у зв’язку зі смертю представника роду та супроводжують його поховання.
Голосіння — це словесно-поетичні твори, які виконуються над покійником у період між його смертю та похороном, виконання яких періодично повторю-ється в час поминок чи свят вшанування духів померлих. Різновидами голосінь є рекрутські, соціально-побутові, емірантські та тюремні голосіння (каторжанські плачі).
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС
Думи — це народні епіко-ліричні пісенні твори героїчного, рідше соціально-побутового змісту, основною тематикою яких є боротьба проти іноземних загарбників українських земель. Думи виконуються речитативом, складаються з поетичного заспіву (“заплачки”), власне думи і величальної кінцівки (“славословія”). Стиль дум підкреслено урочистий.
Історичні пісні — ліро-епічні твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов’язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи.
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ
Балада — це ліро-епічний пісенний твір з гостро драматичним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні конфлікти, породжені надзвичайними чи фантастичними подіями, вчинками та фатальними збігами обставин в особистому, сімейному чи суспільному житті звичайних людей. В баладі поєднані риси епосу (сюжетність), лірики (пісенна форма) і драми (діалогічна форма, кілька дійових осіб, динамізм). Основними рисами балади є психологізм, незвичайність описуваних подій, трагізм.
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЛІРИЧНІ ПІСНІ
Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками.
Соціально-побутові (або суспільно-побутові) ліричні пісні — це твори, в яких відбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соціальних груп (козаків, чумаків, рекрутів, наймитів та ін.), викликані подіями чи обставинами суспільного життя народу, характерними рисами станового побуту.
Пісні літературного походження — це твори, які увійшли в усну народну творчість із художньої літератури.
Романси — (іспан. romance від лат. romanice букв. “по-романськи”, тобто по-іспанськи) — музично-поетичні твори, які виконуються сольно у супроводі музичного інструмента.