5. Наука і техніка в Древній Греції.

До VII століття до н. е. Греція була периферією близькосхідної цивілізації. Греки вчилися у Сходу: вони запозичили у фінікійців алфавіт і конструкцію кораблів, у єгиптян - мистецтво скульптури і початку математичних знань. Знаменитий філософ Піфагор Самосський (570—490 рр. до н.е., давньогрецький філософ и математик, засновник релігійно-філософської школи піфагорійців) (86) довго жив в Єгипті, намагаючись познайомитися з жерцями і проникнути в їх таємниці; він привіз з Єгипту теорему Піфагора і магію чисел. Наслідуючи жерців, Піфагор заснував таємне товариство філософів; його послідовники вірили в переселення душ і стверджували, що Земля - це куля.

Греція була малородючою країною, її населення не могло прогодуватися землеробством; багато хто займався рибальством, інші від'їжджали у пошуках кращої долі в далекі країни, засновували колонії на берегах Середземного моря. Винаходом, який зробив Грецію багатою країною, стало створення трієри - нового типу бойового корабля (87,88). Перша трієра була побудована близько 630 року до н. е. корінфським майстром Аміноклом; це був корабель з трьома рядами весел і екіпажем в 170 веслярів і 20-30 воїнів. Довжина трієри складала 40-50 метрів при ширині 5-7 метрів, водотоннажність - близько 230 тонн. Велика швидкість і маневреність дозволяли трієрі ефективно використовувати свою головну зброю - таран, який пробивав днище кораблів супротивника.

Трієра була фундаментальним відкриттям; вона дозволила грекам завоювати панування на Середземному морі і опанувати усю морську торгівлю. Фінікійці, які до цього були першими купцями Середземномор'я, намагалися протистояти грекам, але їх флот був розгромлений грецькими трієрами у битві при Саламіні (один з островів Греції, недалеко від Афін). Усі морські шляхи тепер проходили через Пірей і Корінф (міста Греції), величезні прибутки від посередницької торгівлі забезпечили процвітання грецьких міст. Прибутки від торгівлі вкладалися в ремесло; передусім у виробництво кераміки; керамічні посудини були універсальною тарою того часу - зерно, вино, олія і багато інших продуктів зберігалися в амфорах (89,90).

Афіни стали головним ремісничим центром Середземномор'я, проте у грецьких підприємців бракувало робочої сили - тоді вони стали купувати рабів. Рабів купували у варварів, які жили вздовж узбережжя Чорного моря, везли в Афіни і навчали ремеслу; вони працювали у великих ремісничих майстернях, ергастиріях (майстерня або торгова лавка). Таким чином, створення трієри породило грецьку торгівлю і грецьке рабовласництво. Грецьке суспільство було суспільством купців і підприємців. Основною рисою цього суспільства є зіткнення приватних інтересів, яке призводило до нескінченних судових процесів.

У грецьких судах кожен повинен був захищати себе сам; на цих процесах позивачі і відповідачі змагалися в ораторському мистецтві; незабаром цьому мистецтву стали учити в приватних школах, в яких викладали мудреці-«софісти». Софісти - ((від др.-грець. σοφιστής - "умілець, винахідник, мудрець, знавець") - старогрецькі платні викладачі красномовства, представники однойменного філософського напряму, поширеного в Греції в 2-ій половині V - 1-ій половині IV віків до н. е.