- •1.1. Еквівалентна схема ідеального операційного підсилювача
- •Усю розмаїтість схем на оп можна звести до шести основних базових схем :
- •1.2. Аналіз базових схем на операційному підсилювачі
- •Прирівнюючи праві частини виразів для струмів і , одер-жимо вираз для вихідної напруги інвертуючого підсилювача:
- •1.2.2. Неінвертуючий підсилювач
- •1.2.3. Диференціальний підсилювач
- •1.2.4. Інвертуючий суматор
- •1.2.5. Інтегратор
- •Контрольні питання
- •2. Реальний операційний підсилювач
- •Диференціатор
- •2.2. Параметри реального операційного підсилювача
- •7. Максимальна температура перегріву виводів оп – це температура виводів оп, утримувана протягом 1,0 хв., яка не призведе до зміни його параметрів.
- •2.2.2. Електричні характеристики
- •2.2.2.1. Вхідні характеристики
- •– Складова, пов’язана зі зміною напруг живлення оп; – складова, пов’язана з наявністю електричних шумів. Температурний дрейф зміщення (до ), в/оС .
- •Для сучасних прецизійних оп кпсс на постійному струмі має значення 110 –120 дБ .
- •2.2.2.2. Вихідні характеристики
- •4. Максимальна швидкість зміни вихідної напруги в режимі великого сигналу при замкненому колі зворотного зв’язку обчислюється за формулою:
- •2.3. Розрахунок похибок перетворення сигналів
- •1. Початкова напруга зміщення і температурний дрейф
- •3.Неідеальність послаблення синфазного сигналу
- •2.3.2. Мультиплікативні похибки
- •3. Вплив обмеженості вихідного опору операційного підсилювача. Типове значення вихідного опору оп складає 300 500 Ом. Коефіцієнт підсилення оп з урахуванням вихідного опору rвих:
- •Контрольні питання і завдання
- •3. Корекція похибок схем вимірювальних перетворювачів
- •3.1. Корекція адитивних похибок схем
- •3.1.1. Внутрішня корекція нуля операційних підсилювачів
- •3.1.2. Використання зовнішніх кіл зміщення нуля
- •3.1.3. Компенсація струмів зміщення
- •3.2. Компенсація мультиплікативної похибки
- •3.2.1. Компенсація в інвертуючому підсилювачі
- •3.2.2. Компенсація в неінвертуючому підсилювачі
- •3.2.3. Компенсація в диференціальному підсилювачі
- •Контрольні питання
- •Висновки
- •Список літератури
- •Основні характеристики операційних підсилювачів загального використання (виробництва країн снд)
Контрольні питання і завдання
1. Коли доцільно використовувати модель реального ОП?
2. Визначте різницю між параметрами реального і ідеального ОП.
3. Поясніть елементи еквівалентної електричної схеми ідеального ОП.
4. Зробіть аналіз граничнодопустимих параметрів.
5. Зробіть аналіз вхідних характеристик.
6. Зробіть аналіз вихідних характеристик.
7. Зробіть аналіз динамічних характеристик.
8. Які складові входять у мультиплікативну похибку ОП?
9. Які складові входять в адитивну похибку ОП?
10. Поясніть різницю узгодження за струмом і за напругою між вхідними і вихідними опорами схем на ОП.
11. Як впливає обмеженість вихідного опору ОП на похибку перетворення?
3. Корекція похибок схем вимірювальних перетворювачів
3.1. Корекція адитивних похибок схем
3.1.1. Внутрішня корекція нуля операційних підсилювачів
1. Типовий варіант
Деякі типи ОП мають спеціальні входи корекції напруги зміщення. У цьому разі операція корегування спрощується. Приклади такої корекції наведено на рис. 3.1, рис. 3.2.
Рис. 3.1
Рис. 3.2
Оскільки перша з цих схем нелінійна, вона використовуються при великих коефіцієнтах підсилення каскадів на ОП з огляду на малий діапазон регулювання. Друга більш універсальна, але потребує більшу кількість елементів.
Якщо необхідно автоматизувати процес корекції, то використовують інші схеми (рис. 3.3, рис. 3.4).
2. Варіант аналогової автоматизованої корекції
Під час корекції перемикаються контакти ключів SW1, SW2 і інтегратор разом з підсилювачем об’єднуються в астатичну систему компенсації зміщення нуля, яка забезпечує нуль на виході підсилювача на DA1. Після цього ключі розмикаються, інтегратор перебуває в стані аналогової пам’яті (тобто запам’ятовує корегуючу напругу) і забезпечує робочий такт схеми.
Рис. 3.3
Ця схема широко використовується для автоматичної компенсації напруги зміщення в АЦП інтегруючого типу в інтегральному виконанні (К572ПВ2). Основний її недолік – саморозряд ємності інтегруючого пристрою в режимі аналогової пам’яті, який відбувається внаслідок існування вхідних струмів ОП, струмів витоку ключа і струмів витоку ємності.
Цього недоліку немає в схемі цифрової компенсації напруги зміщення.
3. Варіант цифрової автоматизованої корекції
Структурну
схему корекції нуля ОП зображено на
рис. 3.4. Вихідна напруга операційного
підсилювача DA1 подається на вхід АЦП.
Вихідні струми ЦАП
перетворюються
в напругу за допомогою резисторів
.
Переведення ключа SW1 у стан “Замкнено“
дозволяє при мікропроцесорному керуванні
досягнyти нульової напруги на виході
ОП DA1 і тим самим компенсувати напругу
зміщення нуля.
Рис. 3.4
На схемі позначено:
NКЕР – керуючий кодований сигнал;
ШД – шина даних;
МКР – мікроконтролер.
3.1.2. Використання зовнішніх кіл зміщення нуля
1. Варіант інвертуючого операційного підсилювача
Корегування може здійснюватись як по інвертуючому входу, так і по неінвертуючому.
Розглянемо корекцію по інвертуючому входу (див. рис. 3.5). Діапазон регулювання
. (3.1)
Зрозуміло, що він не повинен бути меншим за всі систематичні складові адитивної похибки разом взяті:
.
Рис. 3.5
Як правило R3 >> R4.
Схема
корекції нуля по неінвертуючому
входу
показана на
рис. 3.6. Недоліком попередньої схеми
регулювання є необхідність при зміні
опорів
або
наприклад
при зміні коефіцієнту передачі відновити
регулювання нуля. Цього недоліку
позбавлена схема на Рис. 3.6 Дійсно,
діапазон регулювання напруги зміщення
в цій схемі дорівнюватиме:
.
(3.2)
Умова для вибору цього параметра лишається такою, як для попередньої схеми – він не повинен бути меншим за всі систематичні складові адитивної похибки разом узяті. Номінали R1,R2,R5,R6 повинні відповідати умовам:
=
R5
+ R6
,
а для мінімізації впливу кола регулювання – R3 >>R5 .
Рис. 3.6
2. Варіант неінвертуючого операційного підсилювача
Розглянемо варіант малого коефіцієнта підсилення. Схема корекції нуля ОП для цього випадку зображена на рис.3.7.
Рис. 3.7
За
умови
коефіцієнт
підсилення не залежить від кіл корекції
. (3.3)
Діапазон регулювання становить
(3.4)
і не повинен бути меншим, ніж усі систематичні складові адитивної похибки разом узяті.
У разі великого коефіцієнта підсилення доцільно користуватися схемою корекції нуля, показаною на рис. 3.8.
Рис. 3.8
Для того, щоб коло опорного живлення не впливало на загальну похибку, співвідношення опорів повинно задовольняти нерівності:
.
Діапазон регулювання також повинен забезпечувати повну компенсацію адитивної складової похибки:
. (3.5)
Оскільки в цій схемі ОП ввімкнений в неінвертуючому включенні, то при великому коефіцієнті підсилення, як правило, R1 << R2 . Тому вираз (3.5) набуде такого вигляду:
На рис. 3.9 наведено схему компенсації нуля ОП у схемі повторювача напруги.
Рис. 3.9
В цій схемі для отримання компенсуючої напруги між інвертуючим входом і виходом ОП включений резистор R2, незначний за величиною (<1кОм). Тоді діапазон регулювання напруги зміщення буде дорівнювати:
.
Треба зауважити, що в цьому випадку зміна вхідної напруги в значних межах відносно нуля буде викликати зміну компенсуючої напруги, однак це не стане причиною значної відносної похибки. Коефіцієнт передачі напруги в цій схемі буде трохи більший за одиницю, оскільки R2 << R1, а коефіцієнт підсилення має розраховуватися за формулою:
На
рис. 3.10 наведено схему компенсації нуля
ОП для диференціального
підсилювача.
В цій схемі насамперед треба зберегти
відношення резисторів, що забезпечує
пригнічення синфазного сигналу при
будь-якому положенні рухомого контакту
резистора R4.
Тому необхідно виконати наступні
співвідношення: R5
<< R3, R5<<R2',
.
В цьому випадку діапазон регулювання
напруги зміщення буде дорівнювати:
Рис. 3.10
