– Складова, пов’язана зі зміною напруг живлення оп; – складова, пов’язана з наявністю електричних шумів. Температурний дрейф зміщення (до ), в/оС .

, (2.2 а)

де – зміна напруги зміщення під впливом температури,

– зміна температури.

2. Температурний коефіцієнт напруги зміщення (температурний дрейф) (μВ/ ^оС)

. (2.3)

де , – кінцева і початкова температура ОП, ^оС,

– зміна температури,

, – напруга зміщення для температур , відповідно, В.

Це відношення зміни напруги зміщення до зміни температури зовнішнього середовища, яка призвела до цієї зміни, коли напруга на виході лишається незмінною. Коефіцієнт є середнім значенням, дійсним для всього робочого діапазону ОП. У сучасних прецизійних ОП цей коефіцієнт не перевищує кількох відсотків мікровольт на градус, в ОП загального призначення – десятків мікровольт на градус.

3. Середній вхідний струм зміщення I_зм

, (2.4)

де – середні вхідні струми зміщення для неінвертуючого та інвертуючого входів ОП відповідно.

Це середнє арифметичне значення вхідних струмів ОП, які вимірюються при такій вхідній диференційній напрузі, яка призводить до нульового значення вихідної напруги ( = 0 В). Завдяки цим вхідним струмам ОП працює в лінійному режимі. Ці струми не залежать від опорів R₁, R₂.

ОП мають такі I_зм:

• ОП загального призначення – сотні наноамперів;

• прецизійні ОП – десятки наноамперів;

• ОП з уніполярними транзисторами на вході – від часток наноамперів до 10^-15 А.

4. Температурний дрейф вхідного струму , μA/^oC

, (2.5)

де – зміна температури,

, – кінцева і початкова температура ОП , ^оС ,

– вхідні струми при цих температурах відповідно, μA.

Це відношення значення зміни вхідного струму ОП до зміни температури зовнішнього середовища, яка призвела до цієї зміни вхідного струму. Цей параметр є середнім для всього робочого діапазону температур.

• Вхідні струми ОП з польовими транзисторами на вході подвоюються на кожні 10^оС і мають позитивний температурний коефіцієнт (струми паразитного витоку).

• Вхідні струми ОП з біполярними транзисторами на вході зменшуються з підвищенням температури.

5. Різниця вхідних струмів зміщення

,

де – середні вхідні струми зміщення для неінвертуючого і інвертуючого входів ОП відповідно.

Це різниця між вхідними струмами ОП у випадку , коли напруга на виході дорівнює нулю. Цей параметр характеризує неідентичність входів ОП.

• В ОП, виконаних з біполярними транзисторами на вході, може дорівнювати 10 % від .

• В ОП з польовими транзисторами на вході можна порівнювати зі значенням завдяки великому розкиду параметрів цього типу транзисторів.

6. Температурний дрейф різниці вхідних струмів зміщення:

[nА/^oС]. (2.6)

Цей параметр дорівнює відношенню зміни до зміни температури ОП при = const. Він є середнім для всього робочого температурного діапазону.

7. Вхідний диференціальний опір – це значення опору одного з входів ОП, коли другий вхід “заземлений” (рис. 2.3, а).

Якщо вхідний каскад ОП виконаний на біполярних транзисторах, то цей параметр МОм , а якщо на польових – 10¹² Ом .

8. Вхідна диференціальна ємність – це значення ємності одного з входів ОП, коли другий вхід “заземлений” (рис. 2.3, б).

а б

Рис. 2.3

Цей параметр дуже важливий для аналізу електричних схем на ОП, оскільки від нього залежить зміна вхідного імпедансу (комплексного опору) залежно від частоти сигналу. При великих значеннях вхідного диференціального опору наявність диференціальної ємності призводить до фазових спотворень сигналу та впливає на стійкість ОП до самозбудження .

9. Вхідний синфазний опір – це значення опору об’єднаних входів ОП відносно корпусної шини (“землі”) (рис. 2.4,а ).

Вхідний синфазний опір має значення на 1, 2 порядки (у 10, 100 разів) більший ніж .

10. Вхідна синфазна ємність – це значення ємності об’єднаних входів ОП відносно корпусної шини (“землі”) (рис. 2.4,б).

Цей параметр також має вплив на фазові спотворення сигналу як і _.

11. Коефіцієнт пригнічення синфазного сигналу дорівнює відношенню зміни синфазного сигналу до зміни напруги зміщення , яка ним викликана.

, (2.7)

,

Рис. 2.4

Рис. 2.5

К _ПСС також дорівнює відношенню коефіцієнта підсилення диференційного сигналу К_Д до коефіцієнта підсилення синфазного сигналу К_СС. На Рис. 2.5 показано залежність К_ПСС від частоти.