5.2 Графічне оформлення

При застосуванні ручної графіки, всі креслення на планшетах виконуються тушшю. Автор на свій розсуд і погодженням з керівником вибирає технічні та художні засоби графічного оформлення дипломного проекту (відмивання, графіка, колір, аплікація тощо)

Допускається і вітається у розробці та подачі дипломного проекту застосування комп'ютерних технологій.

Необхідною умовою є композиційне та художньо-графічна єдність кожного з трьох розділів в графічній частині проекту. Тут же, в межах основної кількості планшетів, можливе розміщення фото з макета або з натури.

При відсутності на планшетах перспективних зображень проектованого об'єкта в навколишньому середовищі, можливі серії перспективних малюнків, аксонометрія або макет.

Всі креслення ДП виконуються на стадії – проект; ескізний проект.

Рекомендації по графічному оформленню курсового проекту

Специфічна особливість архітектурної творчості – спільне використання двох засобів зображення рисунка та креслення. Переваги рисунку – наочність та художня виразність, креслення – наукова побудова ортогональних проекцій, перспективи та аксонометрії.

До специфіки архітектурного проектування слід віднести умовність зображення, поєднання на одному аркуші планів, фасадів, перерізів, а також різних масштабів зображення. Лінія, тон, світлотінь тут відіграють важливу роль, допомагаючи грамотно оформити креслення.

До початку креслення треба вірно закомпонувати проекції на аркуші у відповідності зі складом дипломного проекту (див. додаток В). При компонуванні треба враховувати всі планшети як єдиний простір.

Аркуш на планшеті повинен мати по периметру рамку, шириною: зліва – 20 мм, з інших трьох сторін – 5 мм.

Кожен аркуш повинен мати штамп у нижньому правому кутику з основним написом.

Форми основних написів до дипломного проекту наведено у додатку Б.

У графах основного напису (номери граф вказані у дужках) наводять:

А) у графі 1 – позначення документа, в т.ч. розділу проекту;

Б) у графі 2 – найменування підприємства, житлово-цивільного комплексу, або іншого об’єкта будівництва, до складу якого входить будинок.

В) у графі 3 – найменування будинку.

Г) у графі 4 – найменування зображень, що розміщені на даному аркуші, у точній відповідності з їх найменуванням на кресленні. Найменування специфікацій та інших таблиць у графі не вказують.

Д) у графі 6 – умовне позначення стадії проектування:

П – для проектної документації;

Р – для робочої документації.

Е) у графі 7 – порядковий номер аркуша.

Ж) у графі 8 – загальне число аркушів.

И) у графі 9 – найменування організації, яка розробила документ.

К) у графі 10 – характер виконаної роботи (розробив, перевірив, нормоконтроль).

Л) у графах 11-13 – прізвища та підписи осіб, вказаних у графі 10, та дату підписання.

Розміри на планах, розрізах будівель проставляють в міліметрах; на генеральних планах – в метрах; на робочих кресленнях деталей – в міліметрах; висотні відмітки – в метрах

На зображенні кожний проекції вказують координаційні осі і надають їм самостійну систему позначень. Координаційні осі наносять на зображення будинку тонкими штрих-пунктирними лініями, позначають арабськими цифрами та великими літерами українського алфавіту (за винятком літер: Є, З, І, Ї, Й, О, Х, Ц, Ч, Щ, Ь) у кружках діаметром 7-12 мм.

“Нульову” позначку вказують без знака; відмітки, вище нульової – зі знаком “+”, нижче нульової – зі знаком “-”.

На фасадах, розрізах відмітки вказують на виносних лініях; на планах – у прямокутнику.

Написи на архітектурно-будівельних кресленнях виконуются вузьким архітектурним шрифтом, який відрізняєтся простотою, чіткісттю начерка та легкісттю читання.

Стіни на планах та розрізах виконують різними прийомами:

• Наведенням контуру суцільною лінією товщиною 1 мм;

• Відмивкою кольором чи тушшю та наведення контуру суцільною лінією товщиною 1 мм;

• Штриховка матеріалу та наведення контуру суцільною лінією товщиною 1 мм;

• Заливка тушшю.

Стіни повинні бути прив’язані до осьових ліній.

На планах поверхів вказують:

• координаційні осі будинку;

• розміри, що визначають відстань між прорізами;

• товщину стін і перегородок та прив’язку несучих стін до коордінаційних осей;

• відмітки ділянок, розміщених на різних рівнях;

• лінії розрізів (проводять з таким розрахунком, щоб в розріз попадали прорізи вікон, зовнішніх дверей та сходів);

• позначення вузлів і фрагментів планів;

• назва чи позиція приміщень, їх площі. Площі проставляють в нижньому правому куті приміщення і підкреслюють, якщо вказується назва приміщення. Якщо на плані вказується позиція, то площа вноситься в таблицю експлікації приміщень.

Фасади, перспектива, інтер’єр, генплан та ситуаційна схема виконуються в кольорі (відмивання, гуаш, акварельні олівці тощо) чи в чорно-білій графіці (туш). Обробка фасадів та інтер’єрів за матеріалом, повинні бути виконані графічно стилізовано.

Генплан виконується в кольорі. Слід вказувати елементи озеленення та благоустрію території. Для об’ємного сприйняття, крім кольорового оформлення слід наносити падаючі тіні в напрямку півночі.

Обов’язково накреслити позначку півночі чи розу вітрів.

На ситуаційному плані позначається розташування проектуємої будівлі в районі чи мікрорайоні міста, в населеному пункті .

На генеральному плані вказують:

• межу ділянки;

• проектуєму будівлю з кінцевими координаційними осями;

• прив’язку координаційних осей до межі ділянки;

• загальні габарити ділянки;

• позиції споруд, розташованих на ділянці.

Для більш виразного сприйняття проекту слід використовувати в оформленні стафаж та антураж.

Розрізи виконуються по сходовим маршам та зображуються «в об’ємі». Графічні прийоми такіж, як при оформленні стін.

На розрізах вказують(див. рис.4.3):

• позначки рівня землі, чистої підлоги, поверхів і майданчиків;

• відмітки низу несучих конструкцій покриття;

• позначку низу опорної частини елементів конструкцій (балконів, козирків і т.д.)

• позначки верху стін, карнизів;

• розміри і прив'язку (по висоті) віконних і дверних прорізів у зовнішніх стінах;

• висоту приміщення;

• склад покрівлі.

Плани покрівлі, фундаментів, перекриття, кроквяної системи можливо виконувати в зменшеному масштабі (1:200, 1:400).

На плані покрівлі вказують:

• координаційні осі: крайні, біля деформаційних швів, по краях ділянок покрівлі з різними конструктивними особливостями;

• позначення ухилів покрівлі;

• відмітки, або схематичний поперечний профіль покрівлі;

• розміщення димових і вентиляційних труб;

• слухові вікна.

План покрівли допускається виконувати в кольорі.

На плані фундаментів вказують:

• координаційні осі будівлі;

• прив’язка до них фундаментів;

• низ відмітки підошви фундаменту.

На плані перекриття вказують:

• координаційні осі і розміри між ними;

• плити перекриття та їх позиції;

• при наявності монолітних ділянок, проставляють їх розміри.

На плані крокв вказують:

• координаційні осі, розміри між ними і прив’язки до них стін;

• зовнішні і внутрішні стіни з димовими і вентиляційними каналами;

• несучі елементи даху (ферми, крокви) з розмірами між ними;

• несучі конструкції слухових вікон;

• позиції елементів конструкцій

Вузли і січення вибираються за власним бажанням, викреслюються вузли найбільш характерних для запроектованої будівлі.

Можна показати деталі стін, фундаментів, міжповерхового і горищного перекриття, балконів, деталі перегородок, їх кріплення до стін і стелі, вузли кроквяних конструкцій, деталі карнизу та інші.

Деталі основних конструктивних вузлів виконують в масштабі 1:10 (1:20, 1:25 ), іноді в двох проекціях з проставлянням розмірів, пояснювальних написів і марок елементів

Примітка: Якщо таблиці не вміщуються на аркуші А -1,то їх включають в Додатки в кінці пояснювальної записки дипломного проекту.