- •Міністерство охорони здоров’я України Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
- •Методичні вказівки
- •Полтава - 2009
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні навчальні цілі
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик які повинен знати студент. Термінологія
- •4.2. Теоритичні питання до заняття
- •Бляшкоподібний рак
- •Гістологічна класифікація раку шлунка
- •Класифікація раків шлунка
- •Tnm Клінічна класифікація
- •Групування за стадіями
- •I. Первинний рак.
- •Синдром малих ознак” включає наступні групи симптомів:
- •Симптоматика занедбаного раку шлунка
- •3.3. Рекомендована література:
Синдром малих ознак” включає наступні групи симптомів:
зміна самопочуття хворого, що виражається в появі протягом останніх тижнів або місяців невмотивованої загальної слабості, зниження працездатності, швидкої стомлюваності.
психічна депресія - утрата радості життя, інтересу до навколишнього, праці, апатія, відчуженість.
немотивоване стійке зниження апетиту, іноді повна втрата його, аж до відрази до їжі.
явища “шлункового дискомфорту” - утрата фізіологічного почуття задоволення від прийняття їжі, з одночасними неприємними місцевими шлунковими симптомами - відчуття переповнення шлунка, розпирання газами, почуття важкості, іноді біль під грудьми.
безпричинне прогресуюче схуднення, що супроводжується блідістю шкірних покривів і інших явищ анемізації.
Симптоматика занедбаного раку шлунка
біль у епігастрію спостерігається в 70% хворих.
анорексія (відсутність апетиту) і схуднення характерні для 70-80% хворих.
нудота і блювота при ураженні дистальних відділів шлунка; блювота — результат обструкції воротаря пухлиною, але може бути наслідком порушеної перистальтики шлунка.
дисфагія при ураженні кардіального відділу.
почуття раннього насичення їжею; дифузний рак шлунка часто перебігає з почуттям швидкого насичення, тому що стінка шлунка не може нормально розтягуватися.
шлунково-кишкова кровотеча при карциномах шлунка відбувається рідко (менш 10% хворих).
слабкість і стомлюваність виникають вторинно (в т.ч. при хронічній крововтраті й анемії).
Діагностика
Для обґрунтованої ранньої діагностики раку шлунка в тій стадії захворювання, коли пухлина не виходить за межі ураженого органа, лікар повинний вміло й обов’язково комплексно використовувати всі методи клінічного обстеження і знати цінність кожного з них.
Пальпація живота в положенні хворого на спині, на правому боці і стоячи (при локалізації пухлини високо на малій кривизні). У пізніх стадіях раку шлунка пухлина, що виявляється при пальпації, може виявитися не основною первинною пухлиною, а її метастазами. Об’єктивний огляд не можна вважати закінченим, якщо не будуть обстежені місця найбільш частого метастазування: у лівій надключичній ямці – метастаз Вірхова, в параректальному просторі (при пальцьовому ректальному дослідженні) – метастаз Шніцлера, у жінок у яєчниках – метастаз Крукенберга і, нарешті, метастаз у пупок (сестри Джозеф).
Метастазування здійснюється лімфогенним, гематогенним, імплантаційним і змішаними шляхами.
Імплантаційні: карциноматоз очеревини. Гематогенні - метастаз Шніцлера, метастаз у пупок, у яєчники (Крукенберга), печінку, легені. Лімфогенний метастаз Вірхова ( у лівій надключичній ділянці). До регіонарних належать лімфовузли вздовж малої та великої кривизни шлунка, вздовж лівої шлункової, загальної печінкової та селезінкової артерій. Анамнез при раку шлунка короткий, триває, як правило, кілька місяців (3-6 міс) рідко може бути понад рік. Із спеціальних методів діагностики основними є ендоскопічний та рентгенологічний. Малі пухлини (до 2 см) рентгенологічно не можуть бути виявленими.
Велике значення має дослідження пневморельєфу шлунка при подвійному та потрійному контрастуванні (пневмоперітонеум). Найбільш інформативним для діагнозу є ендоскопічне дослідження. Під час ендоскопії завжди слід робити біопсію.
За допомогою цих двох досліджень можна поставити правильний діагноз у 98% хворих.
Ранній діагноз раку шлунка можна визначити шляхом профілактичних оглядів (особливо груп ризику).
Для уточнення діагнозу використовують допоміжні методи обстеження:
фіброгастодуоденоскопія з обов’язковою біопсією
рентгеноскопія з рентгенографією шлунка
УЗД шлунка
комп’ютерна томографія
лапароскопія
пункційна біопсія збільшених лімфовузлів
при необхідності діагностична лапаротомія
Заключний діагноз раку шлунка можливо встановити тільки застосовуючи комплексну діагностику.
Диференційний діагноз слід проводити з такими захворюваннями:
хронічний гастрит
виразка шлунка
поліпоз шлунка
Принципи лікування
Лікування раку шлунка залежить від поширеності пухлини в шлунку, ступеня ураження регіонарних лімфатичних вузлів і наявності віддалених метастазів.
Операція — метод вибору; При інфільтративній формі 5-річне виживання спостерігається в 12% випадків. При поверхневій локалізації пухлини 5-річне виживання може досягати 70%. При раку у виразці шлунка прогноз трохи кращий - 5-річне виживання складає 30-50%.
Субтотальна дистальна резекція шлунка з великим і малим сальниками при локалізації пухлини в дистальних відділах шлунка.
Субтотальна проксимальна резекція шлунка з великим і малим сальниками при ураженні кардіального відділу шлунка.
Гастректомія при ураженні тіла шлунка або при інфільтративних пухлинах, розташованих у кожному з його відділів.
Комбінована гастректомія при контактному проростанні пухлини в суміжні органи (наприклад, у підшлункову залозу). Виконують видалення їх у єдиному блоці.
Паліативні резекції шлунка показані при розвитку стенозу шлунка або кровотечі з пухлини, що розпадається.
Симптоматичні операції – накладання гастроєюноанасомозу
Видалення регіонарних лімфатичних вузлів при операціях із приводу раку шлунка веде до збільшення тривалості життя хворих, тому лімфаденектомія показана усім хворим.
Хіміотерапія пригнічує злоякісний ріст у 25-40% випадків, але мало впливає на тривалість життя.
Питання про доцільність ад’ювантної терапії після оперативного лікування потенційно курабельних пухлин досить спірне; однак, при застосуванні 5-ФУ, доксорубіцину і мітоміцину досягнуто визначеного позитивного ефекту. При неоперабельних пухлинах деякий тимчасовий позитивний ефект може бути досягнуто при застосуванні комбінованої хіміо- і променевої терапії.
Прогноз
Прогноз після оперативного лікування злоякісних пухлин шлунка в значній мірі залежить від глибини проростання пухлиною стінки шлунка, ступеня ураження регіонарних лімфатичних вузлів і наявності віддалених метастазів, але прогноз у цілому залишається досить поганим. Якщо пухлина не проростає серозну оболонку шлунка при відсутності залучення регіонарних лімфатичних вузлів, то 5-річне виживання у таких пацієнтів складає приблизно 70%. Це значення катастрофічно знижується, якщо пухлина проростає серозну оболонку або уражає регіонарні лімфатичні вузли.
