- •Тема 13. Облік розрахунково-кредитних операцій
- •1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
- •2. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3. Облік розрахунків за притензіями
- •4. Облік векселів
- •5. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •6. Облік кредитних операцій
- •7. Облік розрахунків з бюджетом Податки і збори – це обов’язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.
- •8. Облік розрахунків з учасниками
- •9. Облік витрат майбутніх періодів
- •10. Облік доходів майбутніх періодів
3. Облік розрахунків за притензіями
При здійсненні господарських операцій між суб'єктами господарювання інколи можуть виникати різноманітні непорозуміння. Це трапляється тоді, коли одна зі сторін не дотримується умов укладених договорів.
Це, як правило, змушує потерпілу сторону пред'явити претензію постачальнику.
Для того, щоб підприємство успішно захищало свої інтереси при виникненні конфліктів, необхідно, щоб на ньому було чітко налагоджена процедура приймання товарно-матеріальних цінностей як від постачальника, так і від транспортної організації, яка здійснює обслуговування.
Якщо під час приймання цінностей виявлено пошкодження тари або нестача самих цінностей, отримувач зобов'язаний зупинити приймання, скласти акт із вказанням виявлених дефектів. Для завершення приймання рекомендується запросити представника постачальника; у випадку, коли він не з'явиться, перевірка якості товарів проводиться експертом. Після приймання продукції учасники цього процесу підписують (з додаванням своїх зауважень) акт, в якому значиться фактична якість і комплектність продукції.
Слід зазначити, що термін приймання цінностей та оформлення документів від іногороднього постачальника — 20 днів, місцевого — 10 днів після надходження. Продукція, яка швидко псується, має бути прийнята протягом доби від часу її надходження на склад.
Коли в процесі приймання цінностей виявлена їх невідповідність записам, які зазначені у супроводжувальних документах, то складається комерційний акт, до якого додаються:
а) копії супровідних документів або порівнювальної відомості;
б) квитанції станції (порту) призначення про перевірку ваги вантажу, якщо така перевірка проводилася;
в) пломби від тарних місць, в яких виявлена нестача;
г) справжній транспортний документ (накладна, коносамент), а у разі пред'явлення одержувачем органу транспорту претензії, пов'язаної з цим документом, — його копія;
д) інші документи, що можуть свідчити про причини виникнення нестачі. Продукція, щодо якої виставляються претензії, має зберігатися на складі підприємства окремо.
Майнові суперечки між підприємствами можуть вирішуватися у такий спосіб.
Підприємства-порушники поновляють майнові права партнерів, не чекаючи претензії.
Підприємства-порушники задовольняють письмову претензією.
Остаточне рішення приймається судом.
Претензія, яка складається у письмовій формі, повинна містити:
а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому пред'являється претензія, дата пред'явлення і номер претензії;
б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
в) вимоги заявника;
г) суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
д) платіжні реквізити заявника претензії;
е) перелік документів, що додаються до претензії.
Потерпіла сторона розраховує суму претензії, беручи до уваги орієнтовну суму шкоди, яка була нанесена внаслідок невиконання зобов'язань. Претензія підписується керівником підприємства чи його заступником та надсилається адресатові рекомендованим (цінним) листом чи вручається під розписку. Вона підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня одержання претензії. Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється у письмовій формі. Коли претензія визнана, то вона погашається шляхом поставки товару або зарахуванням на рахунок підприємства грошових коштів.
Якщо постачальник не визнає претензії, підприємство-заявник може звернутися до суду за захистом своїх майнових прав. Це воно може зробити протягом терміну дії позовної давності.
Позовна давність — це період часу, протягом якого особа може звернутися в суд для захисту свого порушеного права. Початок терміну позовної давності зна-менується отриманням права на претензію. Загальний термін позовної давності становить три роки.
Скорочений термін — шість місяців — діє в таких випадках:
-при стягненні неустойки (штрафу, пені);
-при недостачі куплених цінностей;
-при отриманні продукції неналежної якості;
-при очевидному браці у роботі, яка виконана на умовах договору підряду;
-при явних недоліках в роботі, виконаній за договором побутового заказу.
Для обліку операцій за претензіями у бухгалтерському Плані рахунків передбачено активний рахунок 374 „Розрахунки за претензіями". Аналітичний облік ведеться в розрізі кожного дебітора.
