7. Правовий режим майна особистого селянського господарства

До майна, яке використовується для ведення ОСГ, належать житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини й птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства.

Своєрідною основою майна ОСГ є садиба. Відповідно до ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Сільськогосподарські тварини та птиця використовуються для ведення ОСГ в межах правового режиму, встановленого для них ЦК.

Закон не дає вичерпного переліку майна, яке може використовуватись в ОСГ. Тому, відповідно до ЦК, у власності такого господарства може бути будь-яке майно, за винятком окремих видів майна.

Майно ОСГ може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю членів господарства, які разом володіють і користуються ним. Розпорядження майном ОСГ здійснюється за згодою всіх співвласників.

7. Правовий режим земель особистого селянського господарства

ОСГ належать земельні ділянки не більше 2 га, передані фіз. особам у власність або оренду чи придбані на підставі цивільно-правових угод. Розмір земельної ділянки ОСГ може бути збільшено у разі виділення на місцевості земельної частки (паю) та її спадкування членами такого господарства. Земельні ділянки ОСГ можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів господарства.

Правовий режим земель ОСГ є більш універсальним. Такі земельні ділянки можуть використовуватися для будь-якої сільськогосподарської діяльності, в тому числі для сінокосіння й випасання худоби, садівництва та городництва; Члени ОСГ мають більший обсяг повноважень щодо здійснення господарської діяльності на землях таких господарств, ніж власники (користувачі) земель для сінокосіння й випасання худоби, а також для садівництва та городництва.

ОСГ може набувати права власності на земельні ділянки на підставі: цивільно-правових угод; безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності; приватизації земельних ділянок, які раніше були надані його членам у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належних членам господарства земельних часток (паїв). Членам ОСГ земельні частки (паї) виділяються в натурі єдиним масивом у спільну часткову та спільну сумісну власність (подружжя).

7. Державна підтримка особистих селянських господарств

Державна підтримка ОСГ здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів. КМУ відповідно до загальнодержавних програм при підготовці проекту Державного бюджету України, а також органи виконавчої влади, МС, відповідно до регіональних програм, в проектах місцевих бюджетів щорічно передбачають відповідні кошти на підтримування таких господарств.

Органи виконавчої влади та МС в межах своїх повноважень зобов'язані сприяти ОСГ: в організації в сільській місцевості кредитних спілок, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту с/г продукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування, забезпечення кормами й молодняком худоби та птиці; в організації діяльності з надання інженерно-технічних, ветеринарних, агрономічних, зоотехнічних та інших послуг, а також послуг із забезпечення сортовим насінням, садибним матеріалом, племінною та продуктивною худобою, гібридами птиці, с/г технікою та обладнанням; у виділенні земельних ділянок єдиним масивом; в отриманні кредитів для будівництва житла, господарських будівель і споруд, придбанні с/г техніки та обладнання; в організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів ОСГ.