Максимізація прибутку у граничних термінах.
Для того, щоб визначити поточне положення фірми відносно отримуваного прибутку, менеджери частіше за все використовують показники граничних виручки та витрат. У загальному вигляді граничний прибуток (MPr) визначається як
MРr = MR – MC.
З графіка очевидно, що Prмакс має бути досягнута у точці, де МR = МС, тобто де Mp = 0, а додамо, що МС = Р.
Будь-який обсяг виробництва, менший, ніж Q оптимальний, означає, що фірма може збільшувати прибуток шляхом збільшення обсягу виробництва. Будь-який обсяг поза Q оптимальний, напроти, означає, що фірма може збільшувати прибуток шляхом зменшення обсягу виробництва.
Загальний прибуток (у даному випадку – економічний) буде дорівнювати площі чотирикутника ABCD або
TРr = (P – AC)·Q.
Якщо б ціна впала до рівня Р1, то фірма заробляла б нормальний прибуток (P – AC) = 0.
Якщо ціна падає ще нижче – до рівня Р2, то фірма починає втрачати, оскільки (Р – АС)<0.
Відстань (ab) – це втрати фірми на одиницю продукції.
Точка закриття у нетривалому періоді.
Коли ціна спадає нижче АС, фірма отримує менше, ніж нормальний прибуток. Це означає, що власник фірми не покриває всіх альтернативних витрат виробництва. Він може заробити більше, вклавши кошти будь-куди. У нетривалому аспекті, між тим, власник вважає, що він втратить менше, якщо лишиться у даному бізнесі. Якщо ціна зменшиться більше рівня Р*, фірма виходить із бізнесу,
оскільки вона не може покривати навіть мінімальні змінні витрати. У нетривалому періоді фірма обирає продовжувати операції навіть при втратах, якщо TR > TVC, тобто коли PQ > AVC·Q.
Крива нетривалої пропозиції конкурентної фірми.
Крива пропозиції – це взаємовідношення між ціною і обсягом виробництва. Конкурентна фірма пристосовує обсяг до того, щоб ціна дорівнювала граничним витратам, за умовами чого фірма максимізує прибуток. Ціна має перевищувати середні змінні витрати, інакше фірма згортає операції. Обсяг виробництва нижче мін. AVC буде дорівнювати 0. Таким чином, крива нетривалої пропозиції конкурентної фірми – це та частка її граничних витрат, яка знаходиться понад мінімальною точкою кривої середніх змінних витрат.
Ринкова пропозиція.
Оскільки оптимум фірми, що максимізує прибуток, знаходиться на перетині кривих граничних витрат та граничної виручки (МR = МС), то як би не змінювалася б ринкова ціна, фірма прийматиме рішення вздовж кривої граничних витрат прилаштовуючи обсяг до поточної ціни. Таким чином, крива граничних витрат конкурентної фірми відтворює залежність між ціною та обсягом виробництва, що фактично є функцією пропозиції.
Фірми, галузі і досконала конкуренція.
Галузь (industry) – група конкуруючих фірм, що виробляють однаковий продукт. Наприклад, у галузі виробництва молочних продуктів у США працюють 200000 фермерів. Досконала конкуренція (perfect competition) – існує у галузі, якщо фірми, які її складають, діють на конкурентному ринку.
Це означає, що фірми виробляють стандартизований продукт і можуть вільно входити у галузь і виходити з неї. Відсутність обмежень у започаткуванні бізнесу або виході з нього складає зміст переваг у тривалому періоді від альтернативних можливостей отримання прибутку у всіх галузях. Інформація про ціни є доступною для всіх покупців і продавців.
Вільний вхід (free entry) – означає, що інвестор може розпочати підприємство у галузі без усяких обмежень. Ніякого підтвердження прав від офіційних органів не потрібно, якщо існує “вільний вхід”.
Вільний вихід (free exit) – означає, що власник фірми може згорнути операції за своїм бажанням у будь-який час. Ніхто не може наполягати на тому, щоб він залишився у галузі, якщо він вважає таку діяльність неприбутковою.
За такими умовами виробничі ресурси є мобільними. Рухливість капіталу і праці надають менеджерам переваги в отриманні найвищого альтернативного прибутку. Це і досягається, оскільки є вільний вхід-вихід і досконала інформація про ціни.