Рекомендована література

Основна література: 3-5; 9; 10; 17; 25; 26; 54; 55-57; 63; 65; 66; 70; 71; 74; 75; 82; 84; 85; 87; 90; 91; 104; 105; 108; 127-129; 131; 134; 141; 143;156; 159; 162-164; 171.

Додаткова література: 1; 3; 7-9; 11-17; 20; 31; 32; 35; 43; 44; 51; 55; 59; 60; 64; 69-72.

Тема 17. Бюджетне право і бюджетний устрій України План вивчення теми

1. Поняття і значення бюджету для функціонування держави.

2. Поняття бюджетного права.

3. Особливості бюджетно-правових відносин.

4. Бюджетний устрій в Україні.

Навчальні цілі: розширити і систематизувати знання про: бюджет та його роль в суспільстві; правовідносини, що виникають у бюджетній сфері; бюджетний устрій та бюджетну систему України

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Для ефективної підготовки відповідей на поставлені питання потрібно усвідомлювати той факт, що для виконання завдань і функцій, визначених Конституцією України, державі необхідні матеріальні ресурси, які в умовах товарно-грошових відносин, ринкової економіки мають грошове вираження.

Грошові кошти потрібні усім без винятку державам, і вони їх одержують із централізованих фондів - бюджетів, що є в їх розпорядженні.

Також, необхідно звернути увагу на те, що Бюджетне право як підгалузь фінансового права - це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні (фінансові) відносини, які виникають у зв’язку з формуванням, розподілом і використанням державного і місцевого бюджетів на території України.

Засвоївши матеріал теми, необхідно знати сутність і зміст таких термінів і понять:

• бюджет;

• бюджетне право;

• бюджетна політика;

• бюджетні правовідносини;

• бюджетна класифікація;

• бюджетне регулювання;

• бюджетний устрій;

• бюджетна система;

• державний бюджет;

• місцеві бюджети.

Матеріальні норми закріплюють структуру бюджетної системи України, перелік доходів та витрат, порядок їх розподілу між бюджетами, а також повноваження суб’єктів бюджетних правовідносин.

Процесуальні норми встановлюють порядок проходження бюджету - складання та розгляд проекту бюджету, затвердження та виконання бюджету, а також складання, розгляд та затвердження звіту про виконання бюджету.

Принципи бюджетної системи України встановлені ст.7 Бюджетного Кодексу України (далі БК):

• принцип єдності бюджетної системи України;

• принцип збалансованості;

• принцип самостійності;

• принцип повноти;

• принцип обгрунтованості;

• принцип ефективності;

• принцип субсидіарності;

• принцип цільового використання бюджетних коштів;

• принцип справедливості і неупередженості;

• принцип публічності та прозорості;

• принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

Суб’єктами бюджетного права є юридичні особи, які беруть участь у розподілі доходів та видатків між різними видами бюджетів або одержують із державного чи місцевих бюджетів грошові кошти у різних формах (фінансування, дотації, субвенції тощо), або беруть участь у бюджетному процесі. Суб’єкти бюджетного права здатні мати суб’єктивні права та виконувати встановлені законодавством обов’язки.

Структура бюджетної системи України визначається ст. 5 Бюджетного кодексу України. В основу її побудови покладений адміністративно-територіальний устрій держави. Бюджетна система України складається з:

• державного бюджету;

• місцевих бюджетів.

Правом на бюджет наділяється орган, який очолює певну територію - держава, область, район. Цей орган затверджує відповідний бюджет, надаючи основному фінансовому плану правову форму закону або рішення місцевого органу самоврядування.

Для прогнозування, аналізу економічного та соціального розвитку держави, адміністративно-територіальних утворень, розрахунків соціальних та фінансових нормативів, аналізу ефективності бюджетних витрат та обґрунтування виділення допомоги бюджетам в Україні на державному, обласному, районному та міському (з районним поділом) рівнях складається зведений (консолідований) бюджет (ст. 6 БК України).

Стаття 13 БК України передбачає поділ Державного бюджету на загальний та спеціальний фонди.

Стаття 24 БК України передбачає створення резервного фонду бюджету.

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли передбачатися під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з цього фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

У Державному бюджеті України резервний фонд утворюється обов’язково. Його розмір визначає Верховна Рада України під час затвердження закону про державний бюджет. Він не повинен перевищувати одного відсотка обсягів видатків загального фонду державного бюджету. Законодавство дозволяє створювати резервні фонди в такому самому розмірі до видатків загальних фондів місцевих бюджетів і органам місцевого самоврядування відповідно до рішення їх місцевої ради.

За ст.3 БК Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті.

У разі прийняття Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети можуть бути прийняті на такий же період.

Бюджетне законодавство складається з:

• Конституція України;

• цей Кодекс;

• закон про Державний бюджет України;

• інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені ст.1 цього Кодексу.

При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Якщо міжнародним договором України, поданим на ратифікацію, встановлено інші положення, ніж у відповідних нормах бюджетного законодавства України, такі положення приймаються окремими законами про внесення змін до відповідних законів і розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені.

Розгляд законопроектів, які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, здійснюється за особливою процедурою, що визначається статтею 27 цього Кодексу.

Повноваження України як суверенної держави у галузі бюджету досить широкі. У БК України вони конкретизуються через повноваження органів державної влади, які виступають від імені держави.

Ці повноваження належать Україні як державі, на території якої здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.