27. Загальна характеристика витрат та поточних витрата підприємства. Класифікація поточних витрат підприємства.

Витрати – це грошове відображення затрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власника. Витрати формуються в процесі використання матеріальних і фінансових (грошових) ресурсів для досягнення певної мети діяльності підприємства (організації). Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати.

Поточні (операційні) витрати – це такі витрати підприємства (організації), що пов'язані безпосередньо із виконанням підприємством (організацією) своєю основної функції – виготовлення продукції (надання послуг).

Поточні витрати визначаються як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів чи збільшенням зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником).

Поточні витрати майже завжди здійснюються в натуральній та грошовій формах. Планування й облік витрат чинників виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об'єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки ліше вона виражає вартість продукції (послуг).

Поточні витрати поділяють:

- за ступінем однорідності: на елементні та комплексні

- за зв'язком з обсягом виробництва: на постійні та змінні.

Змінні поділяються на пропорційні, непропорційні (прогресуючі та дегресуючі).

- за способом обчислення на одиницю продукції: прямі та непрямі

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна величина не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло, у певних межах). Вона стрибкоподібно змінюється лише за істотної зміни виробничої та організаційної структури підприємства (іншого суб'єкта підприємницької діяльності). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва й суто управлінські видатки. На практиці виділяють у складі постійних так звані умовно-постійні

28. Собівартість продукції підприємства та механізм її калькулювання.

Собівартість продукції — це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції.

Витрати підприємства можуть виникати внаслідок провадження звичайної (операційної, фінансової та інвестиційної) діяльності підприємства та надзвичайних подій. За ступенем повноти витрат, віднесених на об'єкт, розрізняють його виробничу і повну собівартість. Виробнича собівартість продукції формується як сума всіх виробничих витрат. За виробничою собівартістю обліковується незавершене виробництво та виготовлена продукція, яка знаходиться в товарно-матеріальних запасах підприємства. Повна собівартість продукції формується як сума виробничої собівартості і невиробничих витрат. До складу невиробничих витрат відносяться операційні невиробничі витрати (адміністративні витрати, витрати на збут продукції, витрати на наукові дослідження і розробки), а також витрати за період, пов'язані із залученням позикового капіталу (виплати процентів за користування кредитами.

Основними чинниками зниження собівартості продукції на підприємстві є підвищення технічного рівня виробництва, зниження трудомісткості виготовлення продукції, зміни структури і обсягу продукції. Сукупність згаданих чинників безпосередньо позначається на зростанні продуктивності праці персоналу підприємства.

Важливим чинником зниження собівартості продукції є раціональне використання матеріальних ресурсів.

Калькулювання собівартості продукції підприємства

В діяльності підприємства важливе значення має калькулювання виробничої собівартості продукції. В цьому контексті важливою с класифікація витрат за статтями калькуляції. Визначення собівартості одиниці продукції за встановленими статтями (номенклатурою) витрат називається калькулюванням (від латин, що означає обчислювання, підраховування).

Перелік статей калькуляції може бути різним залежно від особливостей виготовлюваної продукції у різних галузях промисловості, але типово мас такий вигляд:- сировина, основні матеріали, куповані напівфабрикати;- допоміжні матеріали: У паливо на технологічні цілі;- енергія на технологічні цілі;- основна заробітна плата виробничих робітників;- додаткова заробітна плата;- відрахування на соціальні потреби;- витрати на ремонт, утримання та експлуатацію обладнання;- витрати на підготовку і освоєння нового виробництва;- загальновиробничі витрати;- втрати від браку;- позавиробничі витрати.