- •21. Поняття та основні характеристики капіталу підприємства. Принципи формування капіталу підприємства.
- •22. Сутність та класифікація капіталу підприємства.
- •23. Сутність та класифікація власного капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси власного капіталу.
- •24. Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси позикового капіталу.
- •25.Поняття вартості капіталу, характеристика етапів її оцінки.
- •26. Сутність кредитування підприємства та його принципи. Види та форми кредитування.
- •27. Загальна характеристика витрат та поточних витрата підприємства. Класифікація поточних витрат підприємства.
- •28. Собівартість продукції підприємства та механізм її калькулювання.
- •30. Цінова політика підприємства як фактор формування його доходів.
- •29. Сутність та види фінансових результатів діяльності підприємства.
- •30. Цінова політика підприємства як фактор формування його доходів.
- •32. Системи та методи аналізу фінансових результатів підприємства.
- •33. Механізм розподілу та використання прибутку підприємства.
- •34. Поняття та основні характеристики конкурентоспроможності підприємства, напрями її.
- •35. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •37. Сутність ліквідності та платоспроможності підприємства. Методичний інструментарій оцінки ліквідності та платоспроможності.
- •38. Сутність фінансової стійкості підприємства, методичний інструментарій її оцінки.
- •39. Сутність ділової активності підприємства, методичний інструментарій її оцінки.
- •40. Поняття рентабельності діяльності підприємства, методичний інструментарій її оцінки.
29. Сутність та види фінансових результатів діяльності підприємства.
Фінансові результати - це співставлення регламентованих податковим законодавствам валових доходів і валових витрат.
Перевищення валових доходів над валовими витратами становить прибуток, зворотне явище характеризує збиток. Отже, фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин та джерел покриття.
Розглянемо детальніше фінансові результати підприємницької діяльності та їх класифікацію.
1. За значенням підсумкового результату господарювання розрізняють:- позитивний фінансовий результат - прибуток;- негативний фінансовий результат - збиток.
2. У розрізі видів діяльності виділяють:- фінансовий результат від звичайної діяльності (операційної, не операційної);- фінансовий результат від надзвичайних подій.
3. У розрізі звичайної діяльності виділяють:- фінансовий результат від операційної діяльності;- фінансовий результат від не операційної діяльності.
Прибуток від операційної діяльності є результатом виробничої або комерційної діяльності, тобто основної для даного підприємства. Що стосується фінансових результатів від не операційної діяльності, то це результати від фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів, тобто від інвестування в акції, облігації.
4. Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку:- валовий;- від операційної діяльності;- від звичайної діяльності до оподаткування;- від звичайної діяльності після оподаткування;- чистий.
5. За характером оподаткування прибутку виділяють оподатковану та не оподатковану його частину. Такий поділ прибутку відіграє важливу роль у формуванні податкової політики підприємства, тому що дозволяє оцінювати альтернативні господарські операції з позицій кінцевого їхнього ефекту.
6. По періоду формування виділяють:- прибуток попереднього періоду (тобто періоду, що передує звітному);- прибуток звітного періоду.
Такий поділ прибутку використовується з метою аналізу для виявлення відповідних трендів його динаміки, побудови відповідного базису розрахунків.
7. За характером розподілу в складі прибутку, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів (чистого прибутку), виділяють:- частину, що капіталізується;- частину, що споживається..
30. Цінова політика підприємства як фактор формування його доходів.
Цінова політика підприємства є важливим орієнтиром господарської діяльності в умовах ринкової економіки.Цінова політика - це сукупність економічних і організаційних заходів, спрямованих на досягнення за допомогою цін кращій; результатів господарської діяльності, забезпечення стійкості збуту, одержання достатнього прибутку.Цінова політика покликана визначити не тільки ціну товару в залежності від ринків, але й її зміну у відповідності з життєвим циклом товару, діями конкурентів, зміною загальної кон'юнктури та іншими чинниками.
Стратегія ринкової поведінки - це генеральна програма дій на тривалу перспективу, яка виявляє пріоритети проблем і ресурсів для досягнення основних цілей підприємства.
Тактика ринкової поведінки складається із заходів реалізації цілей товаровиробників за короткий період часу у відповідності з обраною стратегією. Під політикою цін в такому контексті розуміють загальні принципи, яких підприємство збирається дотримуватись в сфері встановлення цін на свої товари або послуги. Під стратегією ціноутворення відповідно розуміють набір методів, за допомогою яких ці принципи можна реалізувати на практиці. Цінова політика підприємства мас базуватись на таких принципах: забезпечення відповідності напрямків і змісту цінової політики відповідним напрямкам і змісту економічної політики підприємства загалом. Мета та їх завдання мають бути однаковими, причому цінова політика залежить від економічної політики підприємства, а також доповнює і конкретизує її з урахуванням життєвого циклу товару та підприємства; У цінова політика має формуватись з урахуванням кон'юнктури ринку відповідних товарів і змін, що відбуваються. Це дає змогу визначити сегмент ринку для виробника, а також характер зміни сегменту та цін;
Цінова політика мас базуватися на цінності товару для споживача, а ціна товару - відповідати цій цінності.
Якщо ціна товару не відповідає його цінності, тоді підприємство мас два шляхи виходу з такої ситуації:1. Постійно знижувати ціну, поки вона задовольнить споживача, але це недостатньо ефективний і короткостроковий шлях, бо призводить до зменшення обсягів виробництва або до його згортання.2. Шукати нових споживачів і сегменти ринку, поліпшувати якість виробу й наближати його цінність до вимог споживачів. Цей шлях визначається на перспективу, дає змогу розширити виробництво, запроваджувати нові технології, обладнання і є ефективнішим. Розробляючи цінову політику підприємство повинно виходити із загальної економічної стратегії ціноутворення з урахуванням загального розміру прибутку.
Загалом розробка політики ціноутворення може базуватись на двох підходах: витратному; споживчому.
Для витратного підходу характерна така послідовність елементів: Виробництво - Витрати - Ціна—Цінність - Споживач.
Основним елементом є виробництво, що об'єднує матеріальні, трудові, фінансові ресурси, безпосередньо виробництво за певною технологією й усі витрати виробництва. За таким підходом підприємство може не мати прибутку взагалі або не ставити за мету його одержати. Також незначна увага приділяється цінності виробу, його якості та задоволенню потреб споживача.
Споживчий підхід характеризується такою послідовністю елементів: Споживач - Цінність - Ціна - Витрати - Виробництво
За таким підходом основним є попит споживачів і цінність для них виробу. Це дає можливість визначити відповідний сегмент ринку та ціну на ньому для подальшого визначення витрат і можливого прибутку. Виробництво починають, беручи за основу певний обсяг витрат у практиці маркетингу розрізняють п'ять типів цінової політики: ціновий лідер, слідування в фарватері, атака, знімання вершків, впровадження.
