4.3. Розрахунок потреби насіння для висіву

Для встановлення норм висіву газонних трав при складанні травосумішок необхідно враховувати типи паросткоутворення, темп розвитку трави в онтогенезі і конкурентну здатність окремих видів у фітоценозах, їх домінантність в певних умовах едафотопа. Розрахунок норми висіву проводиться залежно від долі участі кожного виду у травосумішці за наступною формулою:

, де

Н – норма висіву насіння на одиницю площі, кг/га ;

Р – процент участі виду у травосуміші, %;

S – площа газону, га.

Норми висіву насіння газонних трав в кг на 100 м² :

Тонконіг лучний: 2,06

Костриця різнолиста: 4,12

Костриця червона: 4,12

Мітлиця звичайна: 1,12

Для підставлення даних у формулу необхідно перевести норму висіву насіння з кг/100 м² в кг/га:

Тонконіг лучний: Н =2,06 кг/100 м² *10000 м² /100 м² = 206кг/га,

Костриця різнолиста: Н = 4,12 кг/100 м² *10000 м² /100 м² = 412кг/га,

Костриця червона: Н = 4,12 кг/100 м² *10000 м² /100 м² = 412кг/га,

Мітлиця звичайна: Н = 1,12 кг/100 м² *10000 м² /100 м² = 112кг/га.

Маючи усі дані, підставляємо у формулу для визначення норми висіву:

Тонконіг лучний: Х = 206*20 / 100*0,95 = 39,1кг,

Костриця різнолиста: Х = 412*20 / 100*0,95 = 78,3кг,

Костриця червона: Х = 412*40 / 100*0,95 = 156,6кг,

Мітлиця звичайна: Х = 112*20 / 100*0,95 = 21,3кг.

Таблиця 4.2. Розрахунок потреби насіння для висіву

Рослина	Норма висіву на 1га у чистому виді, кг	Доля участі виду у травосумішці, %	Норма висіву на задану площу, кг
Тонконіг лучний	206	20	39,1
Костриця різнолиста	412	20	78,3
Мітлиця звичайна	412	20	21,3
Костриця червона	112	40	156,6

Отже, з розрахунку на площу 9500м² потрібно насіння: тонконогу лучного – 39,1кг, костриці різнолистої – 78,3кг, мітлиці звичайної –21,3кг, костриці червоної – 156,6кг, а маса травосумішки становить 295,3 кг.

4.4. Підготовка насіння до сівби.

Посівний матеріал злакових трав є зернівки, покриті прирослими до них квітковими лусками. У основи внутрішньої квіткової луски буває помітний стержень – членик осі колоска. У злаків з одновіковими колосками стержень відсутній.

Для розпізнавання насіння злакових трав найбільш істотними є наступні морфологічні особливості:

• величина насіння;

• форма насіння;

• наявність остюка або остевидного загострення на верхівці або на спинці зовнішньої квіткової луски;

• форма спинки зовнішньої квіткової луски;

• форма стержня.

При визначенні господарської (посівної) придатності насіння обов’язковим є врахування таких показників якості насіння, як чистота та схожість.

Господарська (посівна) придатність насіння – це відсотковий вміст чистого і схожого насіння у посівному матеріалі.

Чистота насіння – це вміст у посівному матеріалі групи насіння основної культури у відсотках за масою.

Схожість насіння – це здатність його утворювати нормально розвинені проростки. Лабораторна схожість – при вирощуванні в лабораторних умовах, польова – у польових умовах. Одночасно з лабораторною схожістю визначають енергію проростання насіння – здатність його швидкого і дружного проростання. Схожість та енергію проростання обчислюють у відсотках нормально пророслих насінин до пророщуваних.

У процесі тривалого обробітку відбувається погіршення сортових якостей насіння, у результаті їх врожайність знижується. Основні причини цього: механічне і біологічне засмічення, накопичення інфекцій, і навіть розщеплення й поява мутацій. Механічне засмічення відбувається у різні періоди: під час висіву, збирання, очищення їх у току, зберігання тощо.

У зв'язку з тим, що ряд небезпечних захворювань передаються через насіння, поява хворих рослин сприяє різкому збільшенню ураженості посівів і приводить до вибракування навіть за високої сортової чистоти. Розщеплення й мутації трапляються у незначних кількостях, але, зазвичай, шкідливі, оскільки важко піддаються контролю.

До передпосівної обробки насіння відносять його калібрування, дражування, протруювання, прогрівання, намочування, пророщування, загартовування тощо.

Калібрування насіння проводять на решетах або в розчинах різних концентрацій.

Протруювання проводять для знищення збудників хвороб, які передаються з насінням та попередження захворювання сходів овочевих культур. Основними фунгіцидами для обробки насіння є перманганат калію, сульфат міді, формалін, гранозан, меркуран, ТМТД та ін.

Основне завдання прогрівання - це знезараження насінного матеріалу та підвищення схожості теплолюбивих культур.

Передпосівне намочування насінного матеріалу у воді або розчинах солей мікроелементів значно покращує і пришвидшує появу сходів. Перед сівбою набубнявіле насіння, як правило, підсушують до сипучості.

Для підвищення стійкості пророслого матеріалу теплолюбних культур до умов відкритого ґрунту його загартовують за низьких температур.

У багатьох культур насіння дрібне, має нерівну, ребристу, опушену поверхню, в ґрунт загортається нерівномірно. Для покращення роботи з таким насінним матеріалом його дражують. Під час дражування насіння покривається поживними речовинами, вирівнюється його поверхня, збільшується розмір. Цей захід значно полегшує висів культури, забезпечує рослини в перший період росту необхідними поживними речовинами. Для дражування використовують порошкоподібний торф, діатоміт, перегній, до яких додають клейкий розчин, що може являти собою 2%-й розчин крохмального клейстеру чи 0,5%-й розчин цукру тощо.

Останнім часом широкого поширення набуло інкрустування насіння. Це покриття насіння плівкоутворюючою сумішшю, до складу якої крім препарату для протруєння, включають стимулятори росту, мікро- та макроелементи тощо. Інкрустування перспективне, так як проходить захист насіння від шкідників і хвороб та стимулюється ріст рослин.

Для отримання швидких і дружних сходів насіння перед посівом намочують і заздалегідь пророщують до накльовування. Намочують насіння за 3–4 дні до посіву; розсипавши їх шаром 20 см весь час періодично перелопачують, не допускаючи самозігрівання.