1. Управління за цілями (МВО) можна застосувати:

   1. коли виконавці виявляють схильність до поведінки, орієнтованої на контроль;

   2. коли виконавці виявляють схильність до поведінки, орієнтованої на результат;

   3. в обох випадках;

   4. немає правильної відповіді.

2. На етапі утвердження для індивіда першочерговим є задоволення таких потреб:

   1. повага;

   2. самоврівноваженість, заспокоєння;

   3. безпека;

   4. досягнення автономії.

3. Спрощення завдань передбачає:

   1. поєднання професій та функцій;

   2. переформулювання цілей та завдань шляхом розширення посадових інструкцій та функціональних обов’язків;

   3. виконання серії робочих функцій, що складаються, як правило, з подібних операцій, які часто повторюються.

4. На етапі просування головним у діяльності індивіда є:

   1. передавання робочого досвіду іншим людям;

   2. опанування знань та навичок за фахом;

   3. становлення як незалежного співробітника;

   4. розвинення навичок та вмінь інших людей.

5. Укажіть кілька правильних відповідей. До основних стратегій проектування роботи індивіда слід віднести:

   1. збагачення праці;

   2. управління за цілями;

   3. чергування завдань;

   4. спрощення завдань;

   5. стратегія диференціації;

   6. стратегія фокусування;

   7. збільшення завдань.

6. До елементів організації роботи індивіда належать:

   1. цілі;

   2. робоче місце;

   3. пунктуальність працівника;

   4. графік роботи;

   5. повноваження;

   6. винагороду та стимулювання.

7. Дайте правильну відповідь «так» чи «ні». Проектування роботи — це:

   1. складання календарної сітки для виконання певного проекту (ТАК/НІ);

   2. визначення того, які знання та навички повинен мати кандидат на певну посаду (ТАК/НІ);

   3. розподіл планів організації або процесів на окремі групи завдань з метою визначення функціональних обов’язків окремого працівника та забезпечення досягнення цілей організації (ТАК/НІ);

   4. призначення проектної групи (ТАК/НІ).

8. Мотиваційний потенціал роботи залежить від:

   1. заробітної платні (ТАК/НІ);

   2. системи стимулювання, що діє на підприємстві (ТАК/НІ);

   3. змісту роботи (ТАК/НІ);

   4. внутрішньої мотивованості працівника до роботи (ТАК/НІ).

9. Вимогам смарт відповідає така ціль:

   1. стати лідером на ринку протягом 3-х років (ТАК/НІ);

   2. віддати у відділ маркетингу макет анкети завтра до 5-ої години вечора (ТАК/НІ);

   3. збільшення обсягу продажу компанії на 4% (ТАК/НІ);

   4. підвищення кваліфікації протягом року (ТАК/НІ).

10. Для підвищення мпр може бути використана стратегія:

    1. збагачення роботи (ТАК/НІ);

    2. спрощення завдань (ТАК/НІ);

    3. зміна системи заробітної плати (ТАК/НІ);

    4. підвищення мотивації завдань (ТАК/НІ).

11. Оцінювання виконання роботи індивідом прогностичним методом полягає:

    1. в індивідуальних інтерв’ю менеджерів з підлеглими з метою виявлення труднощів та перспектив діяльності;

    2. у відтворенні різних виробничих ситуацій з метою формування стереотипних реакцій на аналогічні події в майбутньому;

    3. у перевірці конкретних завдань і навичок виконавця шляхом виконання тимчасових доручень і делегування повноважень;

    4. в отриманні всебічної інформації про працівника з метою планування його майбутньої діяльності.

12. Стереотипізація як чинник, що впливає на об’єктивність оцінювання менеджером виконання роботи індивідом, означає:

    1. очікування, що поведінка, звички, ставлення до певних явищ в інших людей такі самі, як і в особи, яка оцінює роботу;

    2. перебільшення постійності і незмінності людської поведінки та їх сприйняття на основі закріплених у свідомості взірців та моделей;

    3. непроникність для суперечливої інформації;

    4. немає правильної відповіді.

13. Укажіть кілька правильних відповідей. На об’єктивність оцінювання менеджером виконання роботи індивідом впливають такі соціальні чинники:

    1. стереотипізація;

    2. недостатній досвід;

    3. інфляція вимог;

    4. високий рівень диференціації оцінок;

    5. розбіжність інтересів;

    6. проекція.

14. До методів оцінювання виконання роботи індивідом належать:

    1. практичні;

    2. кореляційні;

    3. теоретичні;

    4. прогностичні;

    5. імітаційні;

    6. абстрактні.

15. Самоменеджмент — це:

    1. здатність особистості сконцентрувати свою енергію, знання та досвід для виконання роботи;

    2. вимірник результату індивідуальної діяльності, основа для винагородження працівників в організації та індикатор функціональності поведінки;

    3. послідовне та цілеспрямоване використання власних можливостей та раціональних методів роботи в повсякденній практиці з метою свідомого управління своєю виконавчою діяльністю та подолання зовнішніх перешкод;

    4. активний підхід до вирішення управлінських проблем, націленість на самостійний аналіз ситуації, що склалася, виділення її ключових моментів, орієнтація на пошук ефективного рішення.

16. Дайте правильну відповідь «так» чи «ні». Перфоманс менеджмент (управління виконанням) — це:

    1. модель менеджменту в транснаціональній корпорації (ТАК/НІ);

    2. новий підхід до використання дисциплінарних стягнень (ТАК/НІ);

    3. контроль виконання за допомогою процедури оцінювання виконання (ТАК/НІ);

    4. процес управління організацією на корпоративному, командному та індивідуальному рівнях з метою підвищення результативності та ефективності роботи організації (ТАК/НІ).

17. На рівні підрозділу/команди на перфоманс впливають такі чинники:

    1. розуміння ролі, мотивація, умови роботи (ТАК/НІ);

    2. психологічна сумісність членів команди, правильний розподіл ролей, лідерство (ТАК/НІ);

    3. стратегія компанії, спільні цінності, структура (ТАК/НІ);

    4. стратегія команди, взаємозалежність підрозділів; правильний підбір персоналу (ТАК/НІ).

18. На індивідуальному рівні на перфоманс впливають такі чинники:

    1. розуміння ролі, мотивація, умови роботи (ТАК/НІ);

    2. психологічна сумісність членів команди, правильний розподіл ролей, лідерство (ТАК/НІ);

    3. стратегія компанії, спільні цінності, структура (ТАК/НІ);

    4. стратегія команди, взаємозалежність підрозділів; правильний підбір персоналу (ТАК/НІ).

19. На корпоративному рівні на перфоманс впливають такі чинники:

    1. розуміння ролі, мотивація, умови роботи (ТАК/НІ);

    2. психологічна сумісність членів команди, правильний розподіл ролей, лідерство (ТАК/НІ);

    3. стратегія компанії, спільні цінності, структура (ТАК/НІ);

    4. стратегія команди, взаємозалежність підрозділів; правильний підбір персоналу (ТАК/НІ).

20. Результати оцінювання виконання (атестації) можуть використовуватися для:

    1. прийняття рішення про звільнення працівника (ТАК/НІ);

    2. розроблення плану розвитку/навчання працівника (ТАК/НІ);

    3. прийняття рішення про зміни в компенсаційному пакеті (ТАК/НІ);

    4. усього вищеназваного (ТАК/НІ).

21. Визначте і вкажіть цифрами правильну послідовність функцій самоменеджменту («зовнішнє коло правил»):

    1. реалізація та організація;

    2. планування;

    3. прийняття рішень;

    4. установлення цілей;

    5. контроль.

22. Яке з наведених тверджень щодо груп є неправильним:

    1. групи існують в усіх організаціях, на всіх її рівнях;

    2. діяльність груп негативно впливає на організаційні процеси, тому їх існування не слід заохочувати;

    3. розуміння групових процесів допомагає менеджерам підвищити ймовірність того, що групи, з якими вони працюють, будуть позитивно впливати на діяльність організації;

    4. неформальні групи існують на всіх підприємствах.

23. Групи, які мають задовольняти прагнення своїх членів до соціального схвалення, поваги і довіри називаються:

    1. інструментальними;

    2. референтними;

    3. експресивними;

    4. неформальними.

24. Група, що складається з осіб, які разом працюють над одним і тим же завданням, це:

    1. комітет;

    2. командна група;

    3. робоча група.

25. Опір змінам, головним чином, здійснюється через:

    1. формальні групи всередині організації;

    2. команди;

    3. комітети;

    4. неформальні групи;

    5. робочі групи.

26. Укажіть кілька правильних відповідей. Які з наведених причин можуть підштовхнути людину до вступу в неформальну групу:

    1. щоб відчути належність до групи;

    2. щоб разом працювати над виконанням виробничого завдання;

    3. отримати допомогу від колег;

    4. захистити свої повноваження;

    5. щоб брати участь в прийнятті організаційних рішень;

    6. спілкуватися;

    7. тісніше спілкуватися з людьми, до яких відчуває симпатію.

27. Які з наведепних типів груп є формальними:

    1. група експертів з маркетингових досліджень при раді директорів;

    2. відділ збуту;

    3. «гурток якості»;

    4. комітет з етики;

    5. група робітників, які працюють у фірмі з часу її створення;

    6. члени профспілки підприємства.

28. Змістовні особливості групи характеризують:

    1. кількість членів групи;

    2. психологічний склад групи;

    3. ціннісні орієнтації членів групи;

    4. міжособистісні стосунки в групі;

    5. особливості групового завдання, пов’язані з розподілом обов’язків між членами групи;

    6. лідерство в групі;

    7. норми, ролі, статуси в групі.

29. Які ви знаєте форми організації діяльності групи:

    1. командно-колективна;

    2. колективно-кооперативна;

    3. організована на засадах тісної взаємодії та взаємозалежності учасників групи в роботі;

    4. індивідуальна;

    5. скоординована.

30. Найважливіші функції неформального лідера — це:

    1. допомагати групі в досягненні її цілей;

    2. здійснювати делеговані повноваження;

    3. підтримувати та зміцнювати групу;

    4. налагоджувати соціальну взаємодію в групі;

    5. поліпшувати комунікаційні зв’язки всередині групи.

31. Неоднорідні з точки зору композиції групи:

    1. краще справляються зі складними проблемами і завданнями;

    2. легше уникають конфліктів та суперечностей у сфері особистих взаємовідносин;

    3. налагоджують кращу координацію дій між своїми членами;

    4. її члени більше задоволені роботою;

    5. у важких ситуаціях психологічної напруженості демонструють кращі результати діяльності;

    6. розробляють більше варіантів прийняття рішень.

32. Дайте відповідь «так» чи «ні». Чи являють собою групу:

    1. працівники відділу маркетингу та відділу збуту, які разом працюють над розробленням нової стратегії просування на ринок (ТАК/НІ);

    2. працівники фірми «Еліта» та працівники фірми «Самсон», стенди яких на багатьох виставках, в яких вони беруть участь, розташовані напроти (ТАК/НІ);

    3. прихильники американського кіно, які проживають у різних куточках світу (ТАК/НІ);

    4. люди, які кожного дня йдуть на роботу Хрещатиком (ТАК/НІ);

    5. натовп, який зібрався для стихійної маніфестації (ТАК/НІ);

    6. пасажири поїзда метро (ТАК/НІ);

    7. віце-президент австралійського та віце-президент європейського відділення американської ТНК (ТАК/НІ).

33. Які з наведених тверджень про позитивні наслідки збільшення розміру групи є правильними:

    1. із збільшенням групи в ній з’являється більше людей з яскраво вираженою індивідуальністю, що створює сприятливі умови для широкого і різнобічного обговорення різноманітних питань (ТАК/НІ);

    2. зі збільшенням числа членів групи зростає її згуртованість та можливість утворення і розпаду на дрібні угруповання, що сприяє досягненню консенсусу з обговорюваних у групі питань (ТАК/НІ);

    3. чим більша група, тим легше розподілити обов’язки між її членами відповідно до їхніх можливостей і здібностей в інтересах справи (ТАК/НІ);

    4. більшою групою легше управляти, організовувати взаємодію її членів, налагоджувати між ними нормальні ділові й особисті взаємовідносини (ТАК/НІ);

    5. із зростанням групи звичайно підвищується її «ресурс талантів», що збільшує можливість прийняття оптимальних рішень (ТАК/НІ);

    6. більша за чисельністю група може зібрати і переробити за той самий час більшу кількість інформації (ТАК/НІ);

    7. зі збільшенням групи середній внесок кожного учасника в результати спільної діяльності зазвичай зростає (ТАК/НІ);

    8. у більшій групі більша кількість людей може брати участь у виробленні та ухваленні рішення, зважуванні й оцінюванні його позитивних і негативних сторін (ТАК/НІ);

    9. при збільшенні групи статус і авторитет одних її членів зростає, інших — знижується, збільшується психологічна дистанція між ними (ТАК/НІ).

34. Чи можна наведені твердження віднести до визначень групи:

    1. це певна кількість людей, які з певною періодичністю контактують одне з одним у зв’язку з виконанням спільного завдання чи роботи в однакових умовах (ТАК/НІ);

    2. це колектив взаємозалежних у виробничому процесі людей, де кожен, виконуючи своє завдання, сприяє досягненню спільної мети — прийняттю та реалізації найефективнішого рішення (ТАК/НІ);

    3. це дві особи (або більше), які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа впливає на інших і одночасно перебуває під впливом інших осіб (ТАК/НІ).

35. Визначте і вкажіть цифрами правильну послідовність етапів організації групової дискусії:

• формулювання та уточнення суті обговорюваного питання;

• розроблення програми і плану подальших дій на основі найкращої з обраних пропозицій;

• висловлення альтернативних ідей про шляхи і засоби вирішення поставленого питання;

• зважування всіх «за» і «проти» запропонованих варіантів рішення;

• обговорення переваг і недоліків кожної з пропозицій

36. Автономна робоча група (самокерована команда):

    1. не несе відповідальності за поведінку своїх членів і результати виробничої діяльності;

    2. самостійно розподіляє завдання й операції між членами групи;

    3. жоден з наведених варіантів.

37. Пряме підпорядкування управління виробництвом президенту компанії є прикладом:

    1. лінійних повноважень;

    2. штабних повноважень;

    3. лінійно-штабних повноважень.

38. Який тип влади ґрунтується на використанні владних повноважень, які залежать від місця в ієрархії управління чи авторитету лідера:

    1. влада примусу;

    2. влада, що базується на винагородах;

    3. законна влада;

    4. експертна влада;

    5. еталонна влада;

    6. інформаційна влада.

39. Укажіть кілька правильних відповідей. На ефективність діяльності групи впливають:

    1. сильна згуртованість групи;

    2. соціальний статус членів групи;

    3. розмір групи;

    4. вік групи;

    5. статус членів групи;

    6. групові норми.

40. Групи будуть згуртованішими, якщо вони:

    1. мають високий рівень взаємодії;

    2. окремі її члени підтримують загальні цілі всієї групи;

    3. для групи характерне «групове мислення»;

    4. члени групи мають схожі погляди і спільні цінності.

Модуль 3.