27. Фонові та передракові захворювання зовнішніх статевих органів: етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

Фонові захворювання: це патологічні процеси, при яких зберігається нормоплазія епітелію.

До групи фонових захворювань належать крауроз вульви, лейкоплакія вульви, псоріаз, плоский лишай, гострокінцеві кондиломи або бородавки статевих органів( які частіше спричиняються папіломавірусами). Дистрофічні ураження епітелію вульви частіше виникають у жінок із настанням менопаузи. Етіологія краурозу та лейкоплакії не з`ясована.

Крауроз вульви характеризується різким зменшенням жирової клітковини великих статевих губ, атрофією сальних і потових залоз, тріщинами, синехіями, особливо вираженими в ділянці задніх 2/3 малих статевих губ, звуженням входу в піхву, що призводить до порушення нормальних анатомічних пропорцій. Уражена шкіра тоншає, набуває білявого або блідо-жовтого кольору і нагадує пергамент.

Клінічно: хворі скаржаться на сухість, подразнення шкіри, свербіж і печіння, що призводить до розчухів, вторинного запалення (вульвіту).

Лейкоплакія вульви характеризується виникненням на зовнішніх статевих органах білих плям, що є стовщеним кератинізованим епітелієм.

Клінічно: Плями локалізуються переважно на статевих губах, складках між ними, на задній спайці. Плями, вузлики на вульві можуть бути сірими, коричневими, червонуватими з екскоріаціями.

Залежно від ступеня прояву гіперкератозу розрізняють плоску, гіпертрофічну (підвищується над поверхнею шкіри) і бородавчасту лейкоплакію.

Для діагностики краурозу та лейкоплакії вульви використовують кольпоскопію , цитологічне дослідження мазків, біопсію з подальшим гістологічним дослідженням.

Лікування: Консервативне лікування включає: десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапію, місцеве застосування мазей, кремів із кортикостероїдами, тестостероном пропіонатом, прогестероном. Рекомендують також новокаїнову блокаду статевого нерва. Для мінімально інвазивного хірургічного лікування при лейкоплакії застосовують вуглекислотний лазер, кріодеструкцію.

Хірургічне лікування проводиться у випадку неефективності консервативної терапії при виражених формах захворювання і полягає у видаленні ураженої частини зовнішніх статевих органів у межах здорових тканин або тотальній вульвектомії залежно від поширеності процесу.

Передракові стани вульви. Передраковим станом зовнішніх статевих органів вважають епітеліальну дисплазію різного ступеня прояву, що не має патогномонічних ознак.

Клінічно її можна запідозрити у хворих із фоновими дистрофічними процесами.

Діагноз встановлюють виключно при гістологічному дослідженні видалених тканин.

Епітеліальна дисплазія морфологічно характеризується вираженою проліферацією клітин, порушенням розташування шарів епітелію, виникненням ознак атипії на різних рівнях епітеліального шару, крім його верхньої частини.

Лікування хворих з епітеліальною дисплазією вульви полягає у виявленні уражених ділянок шляхом ексцизії, СО₂-лазерної хірургії. У випадку значного поширення процесу виконують вульвектомію.