Висновки

Таким чином, кримінальне процесуальне право - це одна із галузей права, яка становить собою сукупність правових норм, що регулюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, судовий розгляд кримінальних справ, перегляд судових рішень та вирішення процесуальних питань, пов'язаних із їх виконанням.

Завдання кримінального провадження сформульовано в ст. 2 КПК України. Ними є: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Система кримінального процесуального законодавства України містить вичерпний перелік законів як нормативно-правових актів, зазначених у ч. 2 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України, не включаючи до своєї структури судову практику, підзаконні нормативно-правові акти, видані органами державної влади на виконання та реалізацію Кримінального процесуального кодексу України тощо.

Таким чином, у КПК України використовується вузький підхід розуміння кримінального процесуального законодавства - це система всіх упорядкованих законів, що врегульовують порядок кримінального провадження на території України, а також міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

Рішення Європейського суду з прав людини, постанови Пленуму Верховного Суду України, судові рішення Верховного Суду України, ухвалені ним після перегляду рішень судів у кримінальних справах, нормативні акти Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації слід вважати джерелами, які необхідно використовувати учасникам кримінального провадження, якщо у них містяться норми права, котрі не суперечать кримінальному процесуальному законодавству і/або ліквідовують його прогалини.

Регулятивний вплив кримінального процесуального права здійснюється через систему кримінальних процесуальних відносин, учасники котрих діють в межах наданих їм прав і покладених на них обов'язків. Кримінальні процесуальні відносини є предметом правового регулювання.

Предмет правового регулювання тісно пов’язаний з іншими категоріями кримінального процесуального регулювання, зокрема такими як засоби, методи, типи та режим. Зміст останніх залежить від змісту предмету кримінального процесуального регулювання, зокрема від його основного змістовного елементу — прав, свобод і законних інтересів.

Структуру предмету правового регулювання у кримінальному процесі визначають генеральні (загальні) права та законні інтереси. Останні поділяються на такі структурні елементи: 1) використання загальної процесуальної можливості; 2) виконання та дотримання загальної процесуальної можливості; 3) захист загальної процесуальної можливості.

Генеральні права структурно диференціюються на спеціальні процесуальні права, котрим кореспондуються процесуальні обов’язки.

Головними структурними елементами предмету кримінального процесуального регулювання є генеральні права та законні інтереси, другорядними елементами – процесуальний статус учасників кримінального судочинства та порядок кримінального провадження.