Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л-4. Ергономіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
146 Кб
Скачать
☆
  1. Ергономічна безпека користувачів персональних комп’ютерів (пк)

Нині комп’ютер став невід’ємним елементом нашого повсякденного життя і побуту. Ним користуються бізнесмени, інженери, економісти, студенти, школярі. У багатьох сім’ях комп’ютер став звичним і найнеобхіднішим приладом, зайнявши належне місце серед іншої побутової техніки: телевізора, магнітофона, мікрохвильової печі або мобільного телефону.

Але впровадження у виробничий процес, навчання і побут персональних комп’ютерів відбувається подекуди без урахування норм ергономічної безпеки працюючих. Підтвердженням цього стала, зокрема, поява специфічної хвороби користувачів ПК, відомої як „синдром комп’ютерного зору”. Симптоми її – різь і відчуття „піску” в очах, біль в області орбіт і лоба, больові відчуття при рухові очей, почервоніння очей, сльозотеча, або навпаки, сухість очей, слабке фокусування, зміна кольоросприйняття, швидка втомлюваність очей. Ці явища підпадають під діагноз „Астенопія” (буквально – відсутність сили зору). Особливо це небезпечно для дітей.

Такі симптоми – наслідок ігнорування режиму праці й відпочинку в роботі з комп’ютером, або застосування старих моделей монітора без належної якості зображення і захисних фільтрів.

Робота з ПК – це перш за все маніпуляції з дисплеєм (монітором). На ньому відтворюється візуальна інформація, яка повинна бути швидко і чітко сприйнята користувачем. При цьому для безпеки користувача і ефективності його роботи необхідно виконати ряд вимог, частина яких визначається технічними параметрами дисплея, а частина – зовнішніми умовами. Сполучення параметрів техніки і середовища для комфортності й ефективності об’єднується поняттям ергономічної безпеки.

Нині безпека користувачів ПК регламентується рядом нормативних документів:

  • Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. (Затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року N 65. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за N 293/17588)

  • ДСанПіН 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

  • ДСанПіН 5.5.6.009-98. Державні санітарні правила і норми. Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних класах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах.

Облаштування робочих місць, оснащених ПК, має забезпечувати:

  • належні умови освітлення приміщень і робочого місця, відсутність відблисків;

  • оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря і рівень його іонізації);

  • належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

  • врахування небезпечних та шкідливих чинників (електромагнітного випромінювання, іонізуючого випромінювання, шуму і вібрації та ін.)

Не можна розташовувати ПК в приміщеннях з „мокрими” технологічними процесами, а також поруч з ними, в приміщеннях підвалів і цокольних поверхів. Кількість комп’ютерів у приміщенні обмежена його площею і об’ємом: на один ПК має припадати не менше 6 м2 площі і не менше 20 м3 об’єму приміщення.

Приміщення навчальних комп’ютерних класів (залів), повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м2 з двома входами: в навчальне приміщення і в коридор (на сходову клітину).

Природне освітлення має проникати крізь вікна, зорієнтовані, як правило, на північ, або на північний схід і забезпечувати коефіцієнт природного освітлення (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО проводяться у відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення».

Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Загальне освітлення має бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, які розташовуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору робітників. При розташуванні моніторів по периметру приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів має бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити такий рівень освітлення системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення.

Підлога всієї зони обслуговування ПК має бути покрита діелектричними килимами, або ж ізолюючими підстилками для ніг користувача.

В навчальних класах, оснащених ПК, температура повітря повинна бути 19,5±0,50С, відносна вологість повітря 60±5%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Ергономічна безпека користувача ПК залежить також від візуальних та емісійних параметрів монітора та інших складових ПК (системного блоку, клавіатури). Візуальні параметри - це яскравість зображення, контрастність, мерехтіння, відблиски на екрані та багато інших характеристик. Неправильний вибір сполучення візуальних параметрів може викликати загальне та зорове стомлення, головний біль, зниження концентрації уваги, погіршення зору. Зоровий дискомфорт може проявлятися при використанні будь-яких типів екранів дисплеїв – на електронно-променевих трубках, рідкокристалічних, газорозрядних і електролюмінісцентних панелях. Справа в тому, що людське око сприймає лише середню яскравість монітору, в той час як електронний промінь „засвічує” кожну точку люмінофору один раз за період розгортки з миттєвою яскравістю, що значно перевищує середню яскравість монітора. Таким чином, ми піддаємо сітчатку власних очей мікроскопічним світловим „булавочним уколам”. З часом такі „вколювання” можуть викликати незворотні фізичні пошкодження ділянок сітчатки.

Емісійні параметри – це рівні електростатичного і електромагнітного полів, рентгенівського і ультрафіолетового випромінювання. Хоча скло монітора повинно відсікати ультрафіолетове випромінювання довжиною хвилі коротше 0,3 мкм, ефективним захистом може слугувати комп’ютерний фільтр, що відсікає випромінювання з довжиною хвилі менше 0,36-0,4 мкм.

Електростатичний потенціал, що утворюється на екрані й викликана ним концентрація позитивних аероіонів і заряджених частинок пилу між користувачем і дисплеєм, призводить при тривалій роботі до різного роду порушень фізіологічних процесів, до захворювання дихальних шляхів і шкіри.

Рівень захисту монітора визначається стандартом, якому відповідає монітор з точки зору вимог техніки безпеки. Нині існують такі міжнародні стандарти: MPR-II, ТСО-95, ТСО-99. Стандарт MPR-II обмежує рівень електромагнітного випромінювання межами, безпечними для людини. Ергономічні й екологічні норми вперше з’явилися у стандарті ТСО-95, а стандарт ТСО-99 встановив найжорсткіші норми для параметрів, що визначають якість зображення.

Навколо працюючих елементів ПК утворюються низькочастотні перемінні електромагнітні поля. Відносно ступеню їх небезпеки вчені до єдиного висновку ще не дійшли. Але визнано доцільним встановити певні норми, що обмежують ці параметри.

Рентгенівське і ультрафіолетове випромінювання знаходяться в сучасних дисплеях на рівні природного фону. Однак враховуючи тенденцію до збільшення розмірів екранів з електронно-променевими трубками і, відповідно, до підвищення анодної напруги, норми на ці види випромінювання також включені до переліку параметрів ергономічної безпеки. Зокрема рівень рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана повинен бути не більше 100 мкР/год.

Тривалість безперервної роботи дорослого користувача ПК не повинна перевищувати 2 години, дитини – від 10 до 20 хвилин залежно від віку. Для старшокласників рекомендується працювати за комп’ютером не довше 30 хвилин. Мінімальна перерва має бути 15 хвилин.

Для студентів 1 курсу оптимальний час навчальних занять при роботі з комп’ютером становить 1 год., для студентів старших курсів – 2 год. з обов’язковою перервою між двома академічними годинами 15-20 хвилин. Допускається збільшувати час навчальних занять з ПК для 1 курсу – до 2 год., для старших курсів – до 3 академічних годин за умови додержання профілактичних заходів: спеціальні вправи для очей, фізкультхвилинка і фізкультпауза (згідно додатку до ДСанПіН).

Не дозволяється проводити для студентів старших курсів заняття з ПК на 3 і 4 парах підряд, а також після 17 години. Руховий режим студентів і темп роботи з ПК має бути вільним.

Висота столу повинна регулюватися від 680 до 800 мм. Якщо це неможливо, стіл має бути висотою 725 мм і мати підставку для ніг. Крісло користувача повинно бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті і кутам нахилу сидіння й спинки, а також за відстанню спинки від переднього краю сидіння. Робоче місце має бути оснащене пюпітром для документів, розташованим поблизу екрану.

Відстань від очей користувача до екрана монітора має бути не менше 50 см, (оптимально – 60-70 см). Відстань від екрана монітора до задньої стінки монітора сусіднього ряду повинна бути не менше 2,5 м, а відстань між боковими поверхнями – не менше 1,2 м. Прохід між рядами робочих місць повинен бути не менше 1 м. Відстань від стіни з віконними прорізами до робочих місць має бути не менше 1 м.

Центр електромагнітної безпеки (м. Москва) розробив рекомендації, в яких, зокрема, говориться:

  1. Нижній рівень екрану має знаходитися на 20 см нижче рівня очей. Рівень верхньої кромки екрану має бути на висоті лоба.

  2. Висоту клавіатури слід відрегулювати так, щоб кисть руки користувача розташовувалась горизонтально.

  3. Спинка крісла повинна підтримувати спину користувача.

  4. Кут між стегнами і хребтом повинен становити 900.

  5. Підставку з оригіналом документа слід установити в одній площині з екраном і на одній висоті з ним.

  6. Слід збільшити вологість у приміщенні: розмістити квіти, акваріум, в радіусі 1,5 м від комп’ютера. Оптимальна вологість – 60% при температурі 210С.

  7. Рекомендована повна тривалість робочого часу за екраном монітора дорослого користувача при використанні звичайного монітора з захисним екраном – 4 години впродовж 8-годинного робочого дня.

  8. В кінці кожної години роботи необхідно робити п’ятихвилинну перерву, а через дві години – 15-хвилинну перерву, виключати монітор і покидати робоче місце.

Контрольні запитання:

  1. Що вивчає ергономіка?

  2. В чому полягає ергономічна сумісність людини з машиною?

  3. Назвіть основні складові робочого місця.

  4. В чому полягає організація робочого місця працівника?

  5. Що називають моторним полем працівника?

  6. Як визначається межі моторного поля?

  7. Які принципи закладені у призначені режимів праці й відпочинку працівників?

  8. Що таке емісійні та візуальні параметри ПК?

  9. Які вимоги висуваються до обладнання приміщень під комп’ютерні класи?

  10. Який режим праці й відпочинку має бути при роботі з комп’ютером?

Практичне завдання

Запроектувати робоче місце користувача ПК в заданому приміщенні за умов дотримання норм ергономічної безпеки.

Розміри приміщення:

  • 6х6 м.;

  • 6х9 м.;

  • 6х12 м.

Висота приміщення 3 м.

Визначити:

  1. Максимально можливу кількість робочих місць користувачів ПК.

  2. Накреслити в масштабі 1:100 план приміщення.

  3. Розмістити на плані приміщення робочі місця користувачів ПК, враховуючі розміри стола 0,9х1,2 м і стільця 0,45х0,45 м. Умовним позначенням показати монітор і нормативні відстані за ДСанПіН.