2.2.2. Виражальні засоби в авторських програмах

Для початку варто зазначити, що кожна радіопрограма має свою специфіку і власний оптимальний діапазон виражальних засобів. Авторські програми ТОДР варто погрупувати за авторством, оскільки в аналізі засобів беремо до уваги голосові можливості ведучих, які й є авторами. Ознакою кожної програми є те, що використовуються всі компоненти: слово, шум і музика. Шуми переважають у звуках, які можна подавати в репортажному ключі. Музика є обов’язковим елементом кожної радіопрограми, зазвичай, використовується в конкретних місцях. Зокрема, це – заставки і перебивки. В інших випадках автор має передбачити, де і коли має прозвучати музика, а де музика має накладатися на слова. Щодо мовлення, то всі автори програм мають багаторічний досвід роботи з мікрофоном, тому їхні техніка голосу і дикція характеризуються схожими ознаками. Зокрема, чіткість мовлення; прийнятний тембр (все залежить від домішків шуму), в жіночих голосах – переважає альт і мецо-сопрано, в чоловіків – баритон і баритональний бас. Стосовно виражальних засобів другої категорії, то в усіх програмах використовують голосовий грим (окрім прямих ефірів): чистять принесені звуки (є можливість різати, викидати непотрібне, міняти місцями сказане тощо). Отож, аналізувати можна темпоритм та інтонацію авторів, оскільки вони мають індивідуальні ознаки.

«Медобори», «Стосунки», «Акорд». Автором цих передач є головний редактор програм ТО радіо ТОДТРК Людмила Островська. В своїх програмах вона активно використовує живе мовлення, навіть маючи текст, спілкується із своїм слухачем.(як?) Складається враження, що автор говорить до когось конкретного (кожного слухача), а не до абстрактної аудиторії, а це уже певний рівень майстерності. Журналістка часто будує програми в формі діалогу чи бесіди, використовує потрібні інтонації, які говорить про живе спілкування з обох сторін (автора і гостя). В таких програмах багато емоційності. Часто використовує репортажну основу. Задає питання і отримує відповіді просто під час події (записи наповнені шумами і голосами з місця події, в цьому і їх цінність). Темп її розповіді, зазвичай, спокійний розважливий. Л. Островська вдало розставляє логічні, фразові й емфатичні наголоси.

«Громада за все в одвіті». Автор – головний редактор програм ТО радіо Петро Гудима. Він вільно почувається в прямому ефірі. Його діалоги з гостями свідчать про досвідченість і журналістський професіоналізм. Програми (зокрема, зазначена) журналіста стосуються політичних, економічних і соціальних тем, тому його інтонації в ефірі зумовлені форматом: розповідні, повільні, позбавлені надмірної емоційності.

У програмі «Громада за все в одіті» не використовуються виражальні засоби другої категорії (міксування, гримування голосу тощо), цього не дозволяє прямий ефір. Використовуються лише музичні заставки і перебивки. Шуму – практично ніякого, оскільки запис проводиться в студії.

«Маю що сказати» – це програма старшого редактора програм ТО радіо Євген Баров. У програмі автор використовує такі виражальні засоби: інтонаційні акцентуації, шумові ефекти (зазвичай принесені із місця події).

«Особливий погляд», «Родовід», «Майдан молодих», «Тернопільщина туристична», «У ритмі часу» – програми, які готує до випуску старший редактор програм ТО радіо Наталя Бліхар. Авторка найбільше експериментує з виражальними засобами і реалізує їх не тільки на рівні інтонації. Для увиразнення програм використовує не лише музичні ефекти. Наприклад, свої програми журналістка може компонувати, накладаючи шуми, міксуючи і ревербуючи звуки (зазвичай, в опитуваннях). В своїх програмах авторка намагається уникати штучності (яке виникає із гримуванням голосу), прагне максимально наблизити будь-яку тезу із свої програм до діалогового ключа. Коли вона спілкується з гостями в студії (програма «Родовід»), в неї відвертий, довірливий і впевнений тон мовлення, так авторка спонукає гостя відверто розмовляти. В «Майдані молодих» Н. Бліхар динамічно читає текст,створюючи активний ритм, який підсилює музика в потрібних місцях.

«Струмочок», «З творчого погляду», «Опікун», «Після уроків»– вихід в ефір цих програм забезпечує редактор програм ТО радіо Ольга Брилінська. Застосовую інтонаційні можливості, яких вимагають названі передачі. Програма для дітей «Струмочок» вимагає повільної інтонації та максимальне використання звукових і шумових ефектів, які можуть привернути й втримати увагу наймолодших. Ця програма вимагає цікавої манери викладу і вміння описувати цікаві ситуації.

Аудиторія програми «З творчого погляду» передбачає більш підготовлених слухачів (в чому саме?), тому виклад уже не завжди супроводжуватися різними засобами привернення уваги. Тепморитм оповіді швидший і динамічніший, залежить від задуму. Фактично виражальні засоби цієї програми збігається з тими, що використовуються в програмі «Після уроків».

«Опікун» – програма, яка має соціальне значення, тому створючи її, використовують розповідні інтонації, лише інколи забарвлюють їх емоціями. Інші ефекти, окрім музичних заставок, використовують мало.

«Навколо прекрасного», «Духовні обереги» – їх веде редактор програм ТО радіо ТОДТРК Ольга Романюк. Для цих передач характерне максимальне використання інтонаційних ресурсів автора і музичний супровід. Авторка часто використовує вірші чи прозу, накладаючи на них відповідні мелодії.

Дещо іншими на цьому фоні постають програми «Шкільні орієнтири» і «Вервиця» головного редактора тернопільської районної радіокомпанії «Джерело» Галини Юрси. Вони орієнтовані на дитячу і підліткову аудиторію, але різняться тематикою (відповідно: школярське життя і релігійність). Та варто зазначити, що програму «Вервиця» авторка веде більш урочистим тоном, намагаючись передати духовність своїм слухачам. Відповідний темп мовлення також «працює» на тематику. Це можна і сказати про іншу програму «Шкільні орієнтири». В обох програмах журналістка використовує стандартний набір музичних заставок.

Ще однією авторською програмою ТОДР є «Вічні істини», яку веде отець Орест Глубіш, головний редактор газети «Божий сіяч». Манера подання тексту отцем нагадує церковну проповідь. Зрештою за своїм змістом – це біблійні розважання, які автор подає через призму сучасного життя. Темп – повільний, інтонації – повчальні, відповідають тексту. Вся програма побудована на мовленні одного, тому не передбачають ні шумових, ні музичних ефектів (тільки заставки). Запис проводиться в студії.

Отож, із зазначеного вище можна зробити висновок, що авторські програми обласного державного радіо використовують однакові виражальні засоби. В деяких програмах їх замало в деяких вони ідентичні. Це можна пояснити тим, що авторам у створення програм допомагають ті самі звукорежисери (Галина Зубик і Денис Рябченюк), які працюють за стандартною схемою. Але варто також зазначити, що автор сам має обирати ті виражальні засоби, які він вважає за потрібні. Коли автор цього не робить, то звукорежисер, в більшості випадків, сам не домислює композиції. З іншого боку, для авторів важливіше подати цілісний, якісний матеріал з цікавою інформацією, тобто пріоритетним для них є зміст, тоді як увагу слухачів привертає форма, спосіб подання тощо.