73.Будова нервової системи.

Нервова система людини складається з головного мозку, спинного мозку, периферичних нервів, що відходять від них, і вегетативної нервової системи.

Головний мозок вкритий твердою, м'якою і павутинною оболонками. Складають головний мозок великі півкулі, стовбурова частина й мозочок. Кора головного мозку являє собою суцільні клітини, має сірий колір. Вона є основою процесів свідомості та мислення, аналізу й синтезу явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, пов'язує між собою функції людського організму і дає йому можливість пристосовуватися до навколишнього середовища.

Біла речовина складається з відростків нервових клітин, нервових волокон та субстанції, що їх об'єднує, — нейроглії. У білій речовині є ділянки сірої речовини, що являють собою підкіркові центри, які керують найпростішими емоціями і здійснюють складні вроджені форми поведінки — інстинкти.

У довгастому мозку розташовані життєво важливі центри — серцево-судинний, дихальний, теплорегулюючий тощо. Частина волокон провідних шляхів у довгастому мозку перехрещується, тому при ураженні правої півкулі головного мозку спостерігається параліч лівих кінцівок і навпаки.

Центр мовлення у людини непарний, розташований у лівій півкулі. При ураженні цієї частини мозку хворий втрачає мову й рухливість правих кінцівок.

Мозочок здійснює координацію рухів, підтримує рівновагу тіла та м'язовий тонус. Від довгастого мозку через великим потиличним отвір у черепі відходить спиннии мозок, що розташовується у спинномозковому каналі хребта. Спинний мозок здійснює відповідні вроджені реакції на зовнішні подразники (так звані безумовні рефлекси). До рефлекторних функцій спинного мозку відносять сечовипускання, дефекацію, згинання кінцівок, що можуть здійснюватися і без участі головного мозку.

Периферична нервова система складається з чутливих і рухових нервів. Чутливі нерви сприймають зовнішні подразнення. У відповідь на отримане подразнення рухові нерви здійснюють рухові дії.

Вегетативна нервова система здійснює іннервацію всіх внутрішніх органів, при цьому сигнали від внутрішніх органів передаються в головний мозок і від нього через вегетативну нервову систему — на внутрішні органи.

74.Причини психічних хвороб.

Психічні захворювання можуть виникати в результаті інфекції, що уражує центральну нервову систему (менінгіт, менінгоенцефаліт, епідемічний енцефаліт), і в результаті загальної інфекції (малярія, тиф, грип, післяпологові інфекції). Як тільки явища інфекції минають, зникають і явища психозу. Іноді ж залишаються значні й тривалі розлади з боку психіки.

Психічне захворювання може викликатися інтоксикацією (алкоголь, морфій, опій тощо) або отруєнням промисловими токсинами (ртуть, свинець, бензин, чадний газ тощо). Причиною психічного розладу може бути також інтоксикація, що виникає у зв'язку з порушенням обміну речовин (порушення функцій ендокринних залоз, атеросклероз мозку, психози при діабеті, авітамінозі тощо).

У результаті травми головного мозку може виникнути травматичний психоз.

При виникненні деяких психічних захворювань (шизофренія, маніакально-депресивний психоз тощо) має значення несприятлива спадковість, але успадковується не захворювання, а схильність до нього.

Іноді психічне захворювання викликають психогенні причини: реакція на переляк, потрясіння.