Тема 2. Економічні цілі і проблеми суспільства. Відносини власності

Тема: " Економіка після Євромайдану"

Нам, українцям, здається, що ми унікальна країна, і шлях, який ми проходимо, неповторний і непередбачуваний. Але це помилка, яка випливає з нашої неосвіченості.

Як писав видатний економіст Пол Самуельсон, будь-які політики чи бізнесмени, які думають про себе як людей, вільних від ідеологічних догм, насправді є рабами якогось економіста минулого. Всі, хто зараз при владі, у кращому випадку - раби Маркса, а в гіршому - Леніна і Сталіна. Наші правлячі "еліти" просто пропустили чи не вивчали Кейнса і Мінські - економістів, які відповіли на питання, поставлені останніми світовими кризами.

Виявляється, відповіді на виклики, які "створили" Євромайдан, найкраще підказує теорія порядку обмеженого доступу і ренти Норда та його співавторів. Згідно з нею країни, де домінує порядок "ренти" та "обмеженого доступу", характеризуються незначним економічним ростом, малою кількістю підприємств, системою відносин, які будуються за принципом сімейних та особистих привілеїв, неоднорідністю примусів до виконання законів та незахищеністю прав власності. До таких держав належить і Україна.

Для країн "відкритого доступу" характерні:

Рис.1. Характерні риси для держави

Саме за такий політичний устрій зібрався Євромайдан, саме таку мету переслідує Єврореволюція в Україні.

Далі починається найцікавіше. Згідно з цією теорію, формування ренти, тобто зиску правлячих еліт, за умови обмеженого доступу є не лише способом грабунку держави і її народу, але і способом контролю над насильством в державі. Саме через доступ до ресурсів - по суті до розкрадання державних ресурсів - сім'я чи правляча партія залучає до коаліції інші сили і таким чином забезпечує політичну і, за можливості, соціальну стабільність. Важливо зрозуміти, що ця теорія допускає тіняву або явну коаліцію режиму з опозиційними партіями, силами та окремими депутатами. Еліти знають, що насильство скоротить їх ренту, вони мають стимул не битися один з одним. Більше того, будь-яка еліта усвідомлює, що інша еліта має ті самі стимули.

Таким чином, у звичайному стані політична система управляє економічною, використовуючи її для створення ренти, яка укріплює політичний порядок.

Виходячи з цієї теорії та моєї оцінки рівня інтелектуального та культурного розвитку влади, опозиції та українського суспільства, я стверджую, що існує три варіанти розвитку подій, які народив Євромайдан.

Далі я хотіла би показати, як буде розвиватися економіка за цими трьома можливими сценаріями, чого варто чекати у найближчі місяці і роки.

За першим сценарієм, найбільш вірогідним, влада та опозиція чи її частина сформують коаліційний уряд з орієнтацією на ЄС. Насильство припиниться. За другим сценарієм влада нічого не міняє, сама формує уряд та орієнтується на Росію. Насильство стає латентним з періодичним загостренням. Третій варіант - найменш імовірний. Міняється Конституція, і вже вільні депутати формують технічний уряд, який за згодою президента бере відповідальність за стан економіки принаймні на два роки - до чергових виборів парламенту.

Як буде розвиватися країна за цих трьох можливих сценаріїв, показує таблиця.

Таблиця 1.

Як розвиваться країна

Типи уряду	Прямі іноземні інвестиції, млрд дол			Темпи зростання ВВП, %			Курс на кінець року			Інфляція, %
	2014	2015	2016	2014	2015	2016	2014	2015	2016	2014	2015	2016
Уряд влади та опозиції	3	4	5	2	3	3	9,5	10	10	7	8	8
Уряд ПР і КПУ	2	2	2	1	0	1	10	12	14	8	12	15
Технічний уряд	4	6	9	3	5	7	9	8,8	8,5	5	4	3

Варто підкреслити, що перший і третій варіанти стануть більш вірогідними за умови надання президенту і прем'єр-міністру політичного імунітету - неможливості притягнення до кримінальної відповідальності протягом п'яти років після відставки. Більш того, слід гарантувати недоторканість їх приватної власності. Ці гарантії повинні бути оформленні як закон, а ще краще - внести їх до Конституції.

Дуже хотіла б, щоб президент і вся правляча коаліція уважно проаналізували дані таблиці. Це не пропаганда, а розрахунок. Другий варіант закінчиться вже не Євромайданом, а голодним бунтом і дефолтом у 2015-2016 роках. Це мусить розуміти і опозиція: краще компроміс і політична смерть, ніж смерть країни.

Список використаної літератури:

1.http://www.epravda.com.ua/publications/2014/02/11/419354/

2.Барановський Ф. Потрібна чітка доктрина виходу з кризи //Віче. - 1997. - № 9. - C. 17-27

3.Тимофєєв В. Шляхи подолання кризи виробництва //Економіка України. - 2001. - № 1. - C. 17-21