Індивідуальне домашнє завдання №8-10 Тема: "Аграрні відносини, їхній зміст і особливості"

Аграрні відносини - це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну.

Найважливішою особливістю аграрних відносин є те, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля*

Земля - перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил.

Особливість аграрних відносин зумовлена й тим, що земля е предметом праці й одночасно засобом виробництва.

Процес виробництва, технологічні операції в аграрній сфері тісно переплітаються з природними процесами, органічно комбінуючись у процесі створення споживчої вартості. Основні фактори сільського господарства наведені на рис. 1.

Рис. 1. Закони, що діють у сільському господарстві

Внаслідок того, що економічний процес відтворення в аграрній сфері тісно переплітається з природним, виникає ще низка особливостей сільськогосподарського виробництва:

- природно-кліматичні умови, структура ґрунту, біологічні чинники впливають на продуктивність праці і обумовлюють ризиковість, нестійкість сільського господарства;

- природно-кліматичні фактори зумовлюють і ритм виробництва, його сезонний характер;

- особливості використання техніки, фінансування і сформування доходів сільськогосподарських підприємств у зв'язку із сезонним характером виробництва;

- остаточний розмір доходів формується лише наприкінці року, після реалізації продукції (особливо в землеробстві);

- рівень концентрації виробництва значною мірою визначається розмірами земельних угідь, їхньою врожайністю й інтенсивністю використання;

- спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, географічними і природно-кліматичними факторами;

- ефективне використання землі можливе за раціонального комбінування сільськогосподарських галузей, економічно і біологічно обґрунтованих сівозмін;

Суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі с (рис. 2):

- суспільство в цілому в особі держави;

- сільськогосподарські підприємства;

- індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції (фермери, сімейно-індивідуальні господарства).

Рис.2. Суб'єкти аграрних відносин

Характер і особливості аграрних відносин визначаються насамперед формою власності на землю як основний засіб виробництва. У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми (рис. 3).

Рис. 3. Форми власності на землю

Світова практика показує, що в аграрному секторі ефективно функціонують різноманітні за розмірами і формами власності види підприємств - дрібні, середні й великі, засновані на повній власності на землю, частковій власності й оренді; сімейні ферми, сільськогосподарські кооперативи і корпорації.

В Україні в результаті проведення поетапної земельної реформи відбулися докорінні, незворотні перетворення земельних відносин. Одним з найважливіших є подолання монополії державної власності на землю і введення інституту приватної власності. Згідно з новим Земельним кодексом, прийнятим у жовтні 2001 р. парламентом України, суб'єктами права власності на землю є:

- громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

- органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності;

- державні органи - на землі державної власності.

Реформування земельних відносин призвело до суттєвих соціально-економічних змін на селі - створення нових різнотипних суб'єктів господарювання у сільському господарстві та економічного підґрунтя для активізації їх діяльності (табл.1).

Таблиця 1.

Кількість сільськогосподарських підприємств в Україні за організаційно-правовими формами господарювання у 2004 р.

Сільськогосподарські підприємства	Всього	Відсотків до загальної кількості
Всього	58575	100
У тому числі:
Господарські товариства	8 172	14,0
Приватні підприємства	4 054	6,9
Виробничі кооперативи	1 727	2,9
Фермерські господарства	42 533	72,6
Державні підприємства	395	0,7
Підприємства інших форм господарювання	1694	2,9

Сучасний земельний фонд України становить 60,4 млн га. Значна частка земельної площі (69,3 %, або 41,8 млн га) - це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78 % (32,5 млн га) припадає на ріллю. Земельні ресурси України характеризуються високими біопродуктивними властивостями. За допомогою досліджень ґрунтового шару встановлено, що середній вміст гумусу в ріллі становив 3,2 % (124,8 т на 1 га). За оцінками вчених, при оптимальній структурі землекористування, відповідному рівні землеробства держава здатна прогодувати 300- 320 млн осіб.

Тому на сучасному етапі аграрних перетворень основним завданням державної політики є подолання деяких негативних процесів в аграрному секторі економіки і підвищення ефективності функціонування усіх суб'єктів господарювання на основі суттєвого поліпшення їх наукового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Список використаної літератури:

1. Шаульська Л. Умови розвитку трудового потенціалу // Економіст. – 2009. - №2. С.11-2;

2. Могільний О.М. Регулювання аграрної сфери. – Ужгород: ІВА НАН України / Ін-т екон. прогнозування, 2005. – 400 с.;

3. http://otherreferats.allbest.ru/law/d00161453.html;

4. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов. Учебное пособие. / Под редакцией Погребного А.А. и Каркаша И.И. – Х.: ООО „Одиссей”, 2001.